Твір "чому святкують 9 травня" до 15.05.12.!

«указ президії верховної ради срср «про оголошення 9 травня святом перемоги» в ознаменування переможного завершення великої вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і здобутих історичних перемог червоної армії, закінчилися повним розгромом гітлерівської німеччини заявила про беззастережну капітуляцію, встановити, що 9 травня є днем всенародного свята - святом перемоги. 9 травня вважати неробочим днем. голова президії верховної ради срср м. калінін. секретар президії верховної ради срср а. горкин. москва, кремль. 8 травня 1945 року». проте вже в газеті «известия» за 24 грудня 1947 р. (№302 (9524)) було надруковано: «в президії ради срср президія верховної ради срср ухвалила: 1. на зміну указу президії верховної ради срср від 8 травня 1945 року вважати день 9 травня - свято перемоги над німеччиною - робочим днем. 2. день 1 січня - новорічне свято - вважати неробочим ». отже, зовсім не н.с. хрущов «скасував день перемоги». по-перше, це свято з самого початку іменувався «свято перемоги», а, по-друге, робочим днем він став у 1947 р., при і.в. сталіні. однак, хоча 9 травня і стало робочим днем, особливий статус цього дня осознавался і владою, і народом. я переглянула кілька підшивок місцевої газети («сталінський шлях», «шлях леніна», «шлях до комунізму» - так змінювалося її назва) за 1953-1965 роки і помітила ось що. в 1955 році на першій смузі надрукований матеріал «москва відзначає день перемоги». у 1957 році свята присвячена ціла друга сторінка. у 1963 році - матеріал «завтра свято перемоги». у 1964 році в газеті надрукували великий нарис «ростовчани в берліні». отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. наприкінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги в вітчизняної війни воно зазначалося. а знову вихідним, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., у перший рік перебування при владі л.і. брежнєва - в рік 20-річчя перемоги.

9 травня 1945 назавжди увійшло в історію як день перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. у цій війні брали участь наші діди, прадіди, батьки, матері. сьогодні, ми згадуємо про ті страшні події зі сльозами на очах.9 травня потрібно в першу чергу привітати ветеранів війни, подарувати їм квіти. і найголовніше згадувати про ветеранів завжди, а не тільки в день свята. оточуйте завжди їх турботою і увагою, адже якщо б не їх перемога, то навряд чи ми зараз з вами жили. дякуйте ветеранам за той подвиг, який вони здійснили заради нашої свободи.

Поле між незвиськом і герасимовом, як на чортовець їхати, називається таборище. там колись стояв козацький табір: вози, коні, худоба. недалеко від табору козаки пекли собі хліб, і тому поле дотепер називається - печирки.  козацьким військом командував отаман сірко. крім нього, були ще нижчі командири. один з них, отаман сивулька, щодня вчив молодих козаків битися, так як тепер вчать у армії молодих солдатів. те поле, де козаки щодня вчилися військової справи, називається сивулька.  на цих полях відбулася велика битва з турками.  турки підійшли до буковини. козакам хтось подав фальшиву команду, і вони віддалилися від табору туди, де тепер поле даличівка. турки тим часом кинулися на табір, де було кілька козаків і отаман сірко. відбивалися, як могли, але спинити таку навалу було нелегко. поки козаки добігли до табору, сірко був зарубаний.  тут все перемішалося. турки сподівалися, що ось-ось надійдуть татари і розбити козаків, але не підходила. турки почали утікати. козаки переслідували.  - хоти мир! - кричали вони, де тепер село хотимир. де тепер обертин, турки повернули назад. на місці теперішнього села годя турка козаки з турками уклали договір, що більше ніколи турки не будуть нападати на україну, тобто погодилися.  а що сталося з татарською ордою, що йшла на ? тоді тут всюди росли ліси, було багато боліт, озер. татари йшли понад дністер, а ось де козаки - вони не знали. не знали, як їм зайти в тил і ударити звідти. десь вдалося їм зловити козака. його до хана, і той каже:   - як поведеш нас туди-то й туди, то подаруємо життя і дістанеш ще багато срібла-злота.  козак подумав і каже:   - добре. поведу.  аби не втік, хан наказав зв'язати йому руки, накинути аркан на шию. йде козак наперед, за ним іде хан, а далі вся орда. довів їх до великого болота, через яке йде лише стежечка, де навіть двоє лю¬дей не розминеться. татари закричали:   - він заведе нас у пропасть.  - ні, - каже козак. - я хочу перевести вас на той бік, бо іншої дороги нема. а як боїтеся, то не 'їдьте.  хан наказав їхати. веде він їх, веде - завів у таке болото, що вже й стежки нема і коні тонуть. хан замахнувся його зарубати, але ко¬зак стрибнув у багно, виринув чорний і знов сховався.  - чорт весь, - зі страху прошепотів хан.  коні повернути не могли, падали разом з татарами і гинули. татари пробували вертатися без коней, але кладку хтось розібрав, і вони лишилися серед болота гинути. село, що виникло пізніше, хотіли назвати на честь цього козака, але ніхто не знав його імені. татари, яких переловили на болоті, сказали, що хан назвав його «чорт весь», то й село назвали чортовець.  а на місці битви хоронили полеглих. найвищу могилу висипали отаманові сірку. кожен козак брав у шапку землі і висипав на його тіло. тепер ту могилу трохи розсунули трактори, але поле люди називають і тепер - могилка.  між тарасівкою і грушкою в тлумацькому районі є теж могила, але там ніхто не похоронений, її висипали козаки шапками на честь того, що закінчилася війна з турками.