1. кого можно назвать счастливым в поэме "кому на руси жить хорошо? " 2. что привлекает современного читателя в личности базарова по роману "отцы и дети"

1.  гриша добросклонов является тем героем, чья жизненная цель стала ответом на вопрос  поэмы а.н.некрасова "кому на руси жить хорошо? ". будучи семинаристом с бедной семьей, он с самого детства посвящает себя одной цели - служению другим, а именно крестьянам (" дай господь, //  чтоб землякам моим // и каждому крестьянину // жилось вольготно-весело //  на всей святой руси! "). крестьянам в наставлении, с письмами, их становлением как личностей,  гриша добросклонов являет собой человека демократичного. именно в этом герое а.н.некрасов отражает себя, свои идеи.  2.евгений базаров, герой романа  и.с.тургенева "отцы и дети", являет собой близкий образ к человеку настоящего. будучи нигилистом, он пропагандирует прямоту взглядов, независимый образ своих мыслей, отвергает любые принципы жизни. по своему характеру, базаров - человек труда и глубокой мысли. его волнуют проблемы россии, народа. именно актуальность взгляда базарова  на жизнь, человека как существа, его  лишенность надменных чувств по отношению к другим  привлекает читателя. 

у головного героя повісті, тараса бульби, було двоє синів – остап і андрій. обох старий полковник любив однаково сильно, дбав і переживав за них. однак після певних подій його ставлення до дітей змінюється. головною причиною такого розвитку сюжету було те, що характери у синів були різні. у тексті повісті «тарас бульба» характеристики остапа та андрія дані досить об’ємно. читач може дізнатися не тільки про життя на січі, але і ненадовго зануритися в минуле цих героїв. ці два героя, з одного боку, неймовірно відрізняються один від одного, а з іншого – дуже схожі. саме тому цікавою видається зіставлення, порівняння остапа та андрія.

автор знайомить нас з братами, коли ті приїхали до батька і матері після завершення навчання в київській семінарії. на них безглуздий наряд, що і помічає батько. старшого, остапа, образили такі слова, тому він хоче вирішити суперечку кулаками. тарас бульба охоче стає учасником дрібної бійки: він бажає перевірити, чи справді син не зупиниться ні перед чим, щоб захистити власну точку зору. остап виправдовує очікування батька, після чого «бій» завершується сімейними обіймами. андрій ніяк не проявляє себе в цій сцені. «а ти, бейбас, що стоїш і руки опустив? » – запитує його тарас. але в діалог втручається дружина бульби, і розмова переходить в інше русло.

у бесіді за столом мова заходить про часу в семінарії, а саме про покарання різками. остап не хоче говорити про це, андрій же сповнений рішучості завдати удару у відповідь, якщо подібна ситуація повториться. у цих двох невеликих епізодах простежується важлива річ: остап поміркованішими і спокійніше андрія, молодший син, навпаки, жадає подвигів