"вина та відповідальність - це людські почуття " твір

Япідтримую думку, що кохання непідвладне часу. це почуття, яке ушляхетнює людину, робить її доброю, лагідною, життєрадісною. мабуть, на світі немає людини, яка була б байдужою до цієї теми. як на мене, то саме кохання є рушієм життя, бо всі безумства й усі благородні пориви людина звершує в пориві кохання. напевно, немає письменників, які не оспівували б кохання. згадую безсмертного тараса шевченка, його «тополя», «катерина», прекрасні, хоч і трагічні, почуття івана й марічки, соломії й остапа із творів михайла коцюбинського («тіні забутих предків», «дорогою ціною»), і велику любов марусі чурай, що «чолом сягала неба» (ліна костенко, «маруся чурай»), і світле кохання лукаша і мавки (леся українка, «лісова пісня»), франкове «зів’яле листя»; «о, панно інно», «коли в твої очі дивлюся» п. тичини; «на білу гречку впали роси» м. рильського; «так ніхто не кохав», «білі акації будуть цвісти» в. сосюри; «є в коханні і будні, і свята» в. си-моненка; «маруся чурай», «світлий сонет» ліни костенко — усі ці твори й чимало інших так чи інакше сповнені великим почуттям — безумовно реальним, іноді світлим, іноді болючим, колись взаємним, а колись і нерозділеним. а чи здатне наше покоління на високе почуття? багато хто сумнівається, що сьогодні таке почуття існує, бо довкола себе бачить брутальність і корисливість. високе почуття стало немодним. проте я впевнена, що кожна моя ровесниця мріє саме про таке почуття, бо ж кожен хоче уваги, тепла, ніжності. я вірю, що воно існує, бо непідвладне часу, просто не кожен може усвідомити значимість величного в житті. а цим величним неодмінно є кохання.

Мій улюблений вид спорту - це волейбол. Саме в цьому спорті я надзвичайно гарний і спритний. Волейбол для мене - це не просто захоплення чи хоббі, це - моє життя, без якого мені було б не просто нудно, було б просто нецікаво жити і я б зростав ледачим і не розвиненим фізично.

Волейбол - дуже цікавий вид спорту, і там, в принципі як і у всіх іграх, є свої власні правила, яким треба підкорятися. У волейболі потрібно бути не просто швидким, потрібно бути спритним і мати досить добре розвинену реакцію. Реакція важлива, хоча б тим, що якщо не хочеш отримувати по обличчю треба буде ловити м'яч швидко і відразу.

Я граю у волейбол найчастіше в школі, але ще раніше я ходив в спеціальну секцію спортивну. Волейбол - це важлива частина мого життя. Я граю в нього досить багато, а тому мені здається, що я надзвичайний професіонал - фахівець цієї справи.