Сюда! напишiть твiр-розповiдь про вчинок людей, який справив на вас велике враження. свою розповiдь завершiть мiркуванням, яке б мiстило оцiнку описаному вчинковi.

Народне висловлювання «справжній друг пізнається в біді» частенько підтверджується, коли доводиться переживати неприємні хвилини в житті.моя подруга оксана першою прийшла на , коли я тяжко захворіла. це вона турбувалася про те, щоб вчасно повідомити і завдання, пояснити незрозумілий матеріал. а коли в день народження прийшли однокласники із квітами та теплими вітаннями, я зрозуміла, що оксана - вірний та надійний друг. не випадково філософи вважають характерною рисою справжньої дружби поділення радощів, а не висловлення співчуття у важку хвилину. це справді так. бо в час неприємностей один переживає, а інший вважає себе сильнішим. а от коли щиро поділяють радість навпіл, то душевно багатшими стають обидва.а збереження дружби і є тим неоціненним скарбом, який є подолати будь-які біди. «відчуй смак америки…»коли йдеш вулицею або парком, то нерідко бачиш, що деякі люди палять. а коли придивишся уважніше, то видно, що з цигарками стоять і дорослі, й підлітки, як хлопці, так і дівчата. це дуже погано, згоден. але чому ж так діється? по-перше, підлітки дуже хочуть бути схожими на дорослих. а дорослі нерідко не помічають, як служать поганим прикладом для молоді.по-друге, звідусіль на рекламних щитах на нас дивляться радісні, усміхнені обличчя молодих, жвавих, красивих людей…з цигарками в руках. і великими буквами красуються надписи: «відчуй справжній смак америки», «будь справжнім чоловіком, пали тільки «мальборо», «наші сигарети - то найвища якість». а внизу маленькими, непомітними літерами: «паління шкідливе для вашого здоров’я».і підлітки купують, димлять потім цигарками, відчуваючи себе «справжніми» чоловіками. «запалюють ніч», псують своє здоров’я і впевнені, що чинять по-дорослому. а мене цікавить, чи хоч замислюються ті дорослі, що дозволяють розставляти навкруги такі плакати? як реклама вплине на підростаюче покоління? що буде з паліями через 10-20 років? і якщо замислюються, то чому на рекламних щитах бачимо заклик «відчути справжній смак америки»? про татау нас дружна сім’я, а на чолі її — наш тато. я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. та й сусіди нерідко приходять за порадою.мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. особливо приємно спостерігати, як тато працює. що б він не робив — чи мамі в господарстві, чи рубав дрова — усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. а головне — працює із задоволенням. і тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи.батько не дуже часто сварить мене. досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. але минає час — і я розумію, що він був правий.ось такий у мене тато — суворий, але справедливий і люблячий.випадок на зупинці теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. а осторонь від натовпу стояли дві бабусі. вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. у їх погляді було німе питання: «куди ви так поспішаєте? ще встигнете! не ображайте гідність людей! » нам із подругою стало соромно штовхатися в юрбі, і ми спокійно відійшли. ніби розуміючи, бабусі посміхнулись нам тепло і щиро.

Ось у вікні я бачу , як летять журавлі у далекі краї.ось моя мама та татусь ,які пришли з роботи вони відімкають двері ключем