Розібрати фонетично та синтаксично сонце пригрівало сильніше,земля дихала вільготніше ,із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич,який то гучнів, то завмирав,танучи в голубій безвісті

Багатокомпонентне складне речення — поліпредикатна конструкція у системі складного речення, структур, мінімум якої для різних моделей становить три-п'ять предикативних компонентів, поєднаних за двох-чотирьох сполучних засобів зв'язками суряд­ності або підрядності чи їхніми рі — супідрядності або послідовної підрядності. у широкому розумінні багатокомпонентними вважаються будь-які складні конструкції, що включають не менше трьох простих речень, по­єднані як сполучниковим зв'язком, так і безсполучни­ково: «сонце пригрівало сильніше1, із голубого неба долітав повний жалю журавлиний труб­ний клич2, який то гучнів, то завмирав, тонучи в голубій безвісті3» (григорій тютюнник). більшість багатокомпонетних складних речень має багатомірну структуру, зовнішній і внутрішній (один чи кілька) рівні членуван­ня. на зовнішньому рівні структура таких речень ви­разно двочленна, чітко визначаються головні синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення, встановлюються частини, що можуть бути як простими, так і складними реченнями: «виплутав­шись з гавані, пароплав, глибоко занурюю­чись у і синьо-білі хвилі, ще густіше задимів1, і євген уже не міг відрізнити2, де крила чайок3, що кружляли над палубою4, а де біла хустина5, яка тріпотіла в марієній руці6» (в. канівець). внутрішній рівень членування по­ширюється на частини багатокомпонентного складного речення, структурні схеми яких стосуються синтаксичні організації складного ре­чення. синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні від­ношення у багаторівневих багатокомпонентних утвореннях перебувають між собою в ієрархічних відношеннях. залежно від характеру синтаксичного зв'язку на зовнішньому і внутрішньому рівні членування виді­ляються монозв'язкові й полізв'язкові складні багатокомпонентні речення. до центральних монозв'язкових належать конструкції з послідов­ною підрядністю, з неоднорідною супідрядністю; до центральних полізв'язкових — з однорідною супідряд­ністю, з сурядністю і підрядністю.

на початку весни зелену природу напуває талий сніг. згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки.

сонце піднімається високо над горизонтом. його проміння тепліше зігріває усе навколо. випаровує останні краплі води. посуха сушить рослини, не дає їм рости. і тоді потрібен життєдайний дощ. він розчинить мінеральні солі. рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом.

навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.