Отечественная война 1812. причины,основные события, итог.

Причины войны- нарушение россией и францией тильзитского договора. россия фактически отменяла блокаду , наполеон занял земли князя  ольденбургского в герцогстве варшавском и подошел к границам россии. отказался вывести войска из пруссии и герцогства. события - 12 июня французы форсировали неман и оказались в россии. 4-6 августа - битва за смоленск, оставляют город. 26 августа - бородинская битва. 1 сентября принято решение оставить москву. 3 сентября французы входят в покинутую москву. с 20 сентября начинается партизанская война. 10 октябряфранцузы оставляют москву, 31 - смоленск. 14 - 16 ноября - битва у реки березины. разгром французов. итоги - разгром наполеоновской армии, в дальнейшем   к освобождению европы от французов, битве под лейпцигом и отречению наполеона

Объяснение:

Поява того чи іншого історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (межа між якими досить умовна), тих, що роблять виникнення цього явища „можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність. Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:

1) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями;

2) досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками та ін;

3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

1) зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель;

2) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту;

3) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.

+Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізацій між слов'янським та тюркським етнічними масивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запорожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова (кіш, осавул, булава, бунчук, барабан, табір, майдан тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (шаровари, оселедець тощо). У Тому термін «протистояння», поширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбувалося формування козацтва. Цей маргінальний населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочовою, та хліборобською цивілізаціями.