Напишіть будь ласка хронологічну таблицю ігор *

Ігор миронович калинець (9 липня 1939, ходорів львівська область) — поет і прозаїк, один із чільних представників т. зв. «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в україні; політв'язень. живе і працює у львові. автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком.поетичну творчість калинець, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у 1972 р. (з них офіційно в урср опубліковано було лише першу — «вогонь купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій калинця — «пробуджена муза» (варшава, 1991) та «невольнича муза» ( — торонто, 1991). 1991 р. збірку вибраних поезій «тринадцять алогій» видано було також в україні. ілюстрації до збірки поезій ігоря калинця «відчинення вертепу», які були видрукувані в лондоні під назвою «поезії з україни» створив у 1969 богдан сорока. це спонукало кдб порушити кримінальну справу проти художника, десятиліття його твори забороняли виставляти і згадувати його ім'я у пресі.

Вобразі захара беркута втілено найкращі риси нашого народу: волелюбність, незламність у важкій боротьбі з поневолювачами, мудрість, доброта, патріотизм. у своїй повісті і. франко протиставляє персонажів із середовища народних мас представникам верхівки тогочасного суспільства. письменник підносить те суспільство, у якому немає нерівності и гноблення, у якому стосунки між людьми гармонійні. саме в такому суспільстві людина виявляє найкращі свої риси. саме таку країну громадяни боронять до останнього подиху. велику роль у створенні настрою відіграють пейзажі. природа неначе підтримує тухольців, дає їм сили. так, сонце стає для них джерелом наснаги, кам’яний сторож є у боротьбі з ворогами, вода їх знищує. мова твору і. франка характеризується широким вживанням діалектної лексики (слів, які вживаються в певній місцевості), а також архаїзмів — застарілих слів.