Розповідь про мою улюблену книгу,а моя улюблена книга кобзар! будь-!

Сімейна бібліотека є майже в кожній сім’ї, бо книга завжди наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи. довгий час книга була найціннішим подарунком. мабуть, тому в бібліотеці моєї бабусі є багато книжок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я знала, які були мої предки, чим вони цікавилися, що читали. серед книг сімейної бібліотеки є декілька видань «кобзаря» тараса григоровича шевченка. особливо мою увагу дві факсимільні книги: перше видання «кобзаря» 1840 року та малої захалявної книжки періоду заслання. звичайно, це лише точні копії безцінних книг т. шевченка, але як багато вони можуть розповісти про самого автора, про епоху, в якій він жив. так, з факсимільної копії малої захалявної книжки я побачила почерк великого кобзаря: красиві, дрібненькі літери рівненько лягали рядочками, лише де-не-де автор закреслював слово й надписував інше. мені здається, це свідчить про те, що вірші легко складалися автором. копія першого «кобзаря» може розповісти, де й за яких умов видавався цей твір, дає змогу побачити, який вигляд мали друковані книги першої половини xix століття.

Герасима з легкістю можна назвати дуже скупою людиною. це яскраво прослідковується в тексті: "як радісно тебе загрібати докупи, в одні " (про землю) він має заощадження, але ділитися не готовий: "хіба у мене банк, чи що? " (коли савка просить позичити грошей) а навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови: "коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума." його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші: " розпалилась до них моя сто тисяч візьму"він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище: "от чортяка принесла цього бродягу! "прагне одружити сина з багатою дівчиною. це ж сприятиме росту його маєтку: " ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого романа! "коли йому говорять про дочок пузиря він не питає про їхні чесноти: "а скільки пузир дасть приданого за дочкою, грішми? "він скупий у всіх значеннях: "ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"коли син говорить, що кохає мотрю, пузир відповідає: "  до душі, та не до кишені."він дуже самовпевнений: "я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."коли робітник клим захотів їсти: "  і тобі не гріх? неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."