Тригонометричне рівняння ctg(2x - π/3) = 1

2х-п/3=п/4 2х=п/4+п/3 2х=3п/12+4п/12 2х=7п/12 х=7п/6

Укожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. таким було ставлення до рідної землі неперевершеного поета від бога тараса шевченка. кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. та любити, щиро вболіваючи за долю співвітчизників — це одне, інша ж справа — поетичним гарячим словом пробуджувати їх та спонукати до боротьби за краще життя, за щасливу долю. але, щоб тебе почули, треба, я , самому мати чітке уявлення про це «краще життя». і т. шевченко, сягаючи мріями до наших днів, у своїх тво¬рах протягом усього життя розкриває власний ідеал щасливого суспільства, української нації. треба зазначити, що погляди поета на майбутнє рідного краю зазнали великої еволюції. так, у перших своїх історичних творах «б'ють пороги», «іван підкова», «гамалія», «тарасова ніч» шевченко, пропагуючи волю, уявляв її у вигляді старої козаччини. але в подальших поезіях все частіше звучить ідея знищення кріпацтва і врешті-решт виливається у розуміння неминучого повалення самодержавства. це переконання ми виразно чуємо з рядків «ів», «холодного яру», «сну» («у всякого своя доля»), «великого льоху», «кавказу» тощо. та ось поет перебуває три роки на україні (1843, 1844, 1845) — і його твори збагачуються полум'яними мріями про майбутнє свого народу. найвизначнішим із них став безсмертний «заповіт», написаний 25 грудня 1845 року. я не випадково написала «безсмертний», бо кожне покоління українців сприймає цей вірш як гімн національній волі, а воля — безсмертнаї у «заповіті» шевченко вперше закликає до збройного повстання і повалення існуючого ладу і вперше висловлює сподівання на зміну суспільного ладу та ідею «сім'ї вольної, нової». і вже пізніше, у 185? році, у присвяченому щепкіну творі «неофіти» кобзар прорікає: «окують царей неситих в залізнії пута», бо «уже встає святая зоря». поет визнає знищення царизму таким же неминучим, як неминуче на¬стає день після сходу сонця:  

77+7=84,  при  с=77 25+7=32,  при  с=25 19+7=26,  при  с=19