Напишіть будь-ласка невелике повідомлення на тему творчий шлях лесі українки

Леся українка працювала переважно в жанрі драматургії. за відносно короткий час (1896 – 1913 рр.) написано понад 20 драматичних творів, які стали новим явищем в історії української драматургії. актуальні ідеологічні, філософські, морально‑етичні проблеми сучасності виражались у нетрадиційних для української драматургії образах і сюжетах, взятих із світової літератури, історії, міфології. нового трактування світовим образам письменниця збагачувала не лише національну, а й світову літературу. хвилюючі теми суспільної активності людини, відповідальності відображено у поемах «одержима», «вавілонський полон», «касандра», співвідношення свободи і влади – у поемі «кам’яний господар», переконання обов’язку і вчинку – у поемахрелігійних сюжетів «на полі крові», «руфін і присцілла». вершиною творчості лесі українки  стала драма «лісова пісня», яка утверджує людську мрію, високі почуття, перемогу краси життя над бездуховністю. драматичні твори української письменниці лесі українки ставлять на сценах театрів вітчизняних та за кордоном. за мотивами драми «лісова пісня» композитор м. скорульський  створив , композитор в. кирейко – оперу. твір двічі екранізували.

Збірка «зів’яле листя» —- велике досягнення в скарбниці української літератури. і. франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок «лірична драма». збірка вийшла в 1896 році. то були найтяжчі роки в житті поета. він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. до того ж і. франко не мав і особистого щастя. обставини розлучили його з коханою — ольгою рожкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з нею своє життя. усе це викликало сумні мотиви збірки. видатний поет і вчений максим рильський збірку «зів’яле листя» поставив поряд з кращими інтимними поезіями т. шевченка і о. пушкіна. великого каменяря захоплювала краса народної пісні, її глибокий ліризм, тональне багатство і безмежний оптимізм. ряд поезій у збірці «зів’яле листя» написаний у стилі українських народних пісень. поезії «ой ти, дівчино, з горіха зерня», «ой ти, дубочку кучерявий», «ой жалю, мій жалю», «червона калина, чого в лузі гнешся? » завдяки своїй милозвучності і яскравості образів стали відомими широкому загалу. вони чарують нас своєю щирістю, образністю, мелодійністю. мені дуже подобається поезія «ой ти, дівчино, з горіха зерня…» контрастними порівняннями, що властиві народній пісні, франко зображає красу дівчини, яка чарує душу закоханому, пробуджує палке почуття любові: ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько — колюче терня? чом твої устоньки — тиха молитва, а твоє слово остре, як бритва? чом твої очі сяють тим чаром. що то запалює серце ? ми відчуваємо, як страждає ліричний герой. для нього мила, яку він втратив, водночас радощі і горе. лишилася тільки невгасима любов, яка ранить його серце. тебе , любити мушу, тебе кохаючи, загублю душу! очі коханої — кращі від сонця, вони запалюють серце . поезія «червона калино, чого в лузі гнешся? » пройнята глибоким ліризмом і високою музичністю. читаючи її, ніби чуєш журливу мелодію, співзвучну глибоким переживанням червоної калини. ця поезія — своєрідний діалог між дубом і калиною, діалог сили і ніжності. трагедія калини в тому, що дуб своїм гіллям закрив їй сонце, підточив сили: я в гору не пнуся, я дубам не пара, я дубам не пара; та ти мене, дубе, отінив, як хмара, отінив, як хмара. калина прагне до світла, до сонця, як людина — до життя, щастя, краси, любові. мені здається, що краса природи в зображенні поета не мертва, а персоніфікована. поезія викликає в душі читача бадьорі, світлі почуття. ряд ліричних поезій збірки («безмежнеє поле…», «не минай з погордою», «твої очі, як те море») покладено на музику. особливо чарує нас романс к. данькевича на слова чудового вірша франка «чого являєшся мені у сні? » в ньому хвилююче відтворено велику, ніжну, але неподільну любов юнака. тільки у сні з’являється його образ коханої, тривожить його зранене любов’ю серце. герой щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. довга розлука ятрила серце пекучим болем, але не згасила вірного кохання. свою безнадійну любов герой переливає в сумні пісні: в життю ти мною згордувала. моє ти серце надірвала, із нього визвала одні оті ридання голосні — пісні. завершується ця поезія звертанням до коханої: являйся, зіронько, мені хоч в сні. здається, що ці рядки поет писав кров’ю серця. такі вони ніжні, сердечні. високі почуття любові оспівуються і у поезії «не раз у сні являється мені»: не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий, яким яснів в молодощів весні, в найкращі хвилі свіжої любови. чарівна і неповторна інтимна лірика великого сина україни дає читачам силу і наснагу, наче джерельна вода. лірика франка безсмертна. краще м. коцюбинського не скажеш: «у франка є прекрасна річ — лірична драма «зів’яле листя». се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш і кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові — лірикові, співцеві кохання і настроїв». сподобався твір?   збережи в закладках - » мої думки і почуття, викликані творами збірки . і. франка ‘зів’яле листя». це не складно, зате не втратиш! рекомендую також наступні твори: нет подходящих публикаций читать полностью: