Іть на завтра продовжіть оповідання лось є.гуцало

Воповіданні «лось» письменник розповідає історію про те, як лось, намагаючись напитись з ополонки, потрапив у воду й почав тонути. двоє хлопчиків стали свідками боротьби лісового красеня за життя. зрозумівши, що важкий лось сам не зможе врятуватись, хлопці кинулись на . брати тільки-но встигли визволити тварину з льодяного полону, як пролунав постріл. хлопці не відразу зрозуміли, що куля влучила саме у врятованого ними лося. незабаром з'ясувалось, що вбивцею лісового красеня із сусіднього заповідника став їх рідний дядько шпичак. коли дядько зрозумів, що брати не в захопленні від його здобичі, він злякався, що хлопці можуть повідомити в заповідник про його вчинок. він пробував їм і погрожувати, щоб вони мовчали, і пропонував за мовчанку м'ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. автор завершує оповідання тим, що розгублений шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля». але лось так і не ворухнувся. є. гуцало спеціально не розповідає про те, що буде далі, пропонуючи замислитись над цим читачу. хоча, що буде далі, здогадатись неважко: хлопці, незважаючи на те, що вбивця — їхній рідний дядько, мабуть, все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тварин. на відміну від хлопців, шпичак (у кінці оповідання) хотів би побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. у невеличкому творі є. гуцало зумів поставити ряд дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. навпаки, люди мають усвідомити, що їх завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.

ответ:Минула війна. Мишка утекла від своїх господарів,воеа була обурена несправедливістю світу.Вона вирішила оселилися у сусідньому селі, у нових господарів. Їй та ії дітям тут було комфортно і весело.Дім був не багатий, але родина у якій вони жили була турботлива,цінувала усе і бажала всім щастя. Якось до неї прийшла страшна звістка про те, що померла дружина багатого спелекулянта. Про скарби,цю родину і страшну подію знало все місто. Хтось навіть радів, кажучи "Її бог наказав за її скнарість і жадібність", а комусь було жаль стару. Минуло кілька місяців. Дітки мишки підросли і вирішили навідати самотнього, але "багатого" діда. Завітавши у село мишки спитали як там там живе старий? У відповідь вони почули,що старий після смерті дружини зрозумів яке в нього було жалке життя і як він погано чинив. Правда, зайшовши у хату вони побачили зовсім іншу людину. Дідусь вирішив роздати всі свої гроші бідним,щоб не було не бідних не багатих і всі були рівні.

Объяснение: