Напишите творчий шлях лесі українки.

Писати поезії леся українка почала рано, 9-літньою дівчиною (вірш «надія»). леся написала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки олени антонівни косач (в одруженні тесленко-приходько), засланої за участь у революційному русі, який присвятила своїй тітці олександрі судовщиковій. вперше надруковані — вірші «конвалія» і «сафо» — який присвятила своїй тітці олександрі судовщиковій 1884 у львівському журналі «зоря». 1885 у львові вийшла збірка її перекладів з миколи гоголя (виготовлена нею спільно з братом михайлом).літературна діяльність лесі українки пожвавилася з середини 80-их pp., коли косачі переїхали до києва і в і родин лисенків і старицьких вона увійшла до літературного гуртка «плеяда». 1892 у львові вийшла «книга пісень» генріха гейне в перекладах лесі українки (спільно з м. славінським). перша збірка її оригінальних поезій «на крилах пісень» з'явилася у львові (1893, друге видання в києві 1904), там же вийшла й друга збірка «думи і мрії» (1899), третя «відгуки» (1902) — в чернівцях.після того леся українка працювала ціле десятиліття і написала понад сотню віршів, з яких половина за її життя не була надрукована.в канон української літератури леся українка ввійшла передусім як поетеса мужності й боротьби. тематично багату її лірику трохи умовно (з уваги на взаємозв'язок мотивів) можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську. головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадські мотиви. у перших творах її помітні впливи тараса шевченка, пантелеймона куліша, михайла старицького, генріха гейне, але й у них видно виразні впливи ольги петрівни і михайла драгоманова (псевдонім — українець)на вибір її мотивів.а вже поезію «contra spem spero» (1890) характеризує античне розуміння доблесті (arete), блискуче володіння міфологічними ілюзіями, автокреація жінки-воїна. саме цей аспект творчості на довгі роки визначав тонус наукового «лесезнавства». такі основні мотиви поезій «до товаришів», «товаришці на спомин», «грішниця», «slavus — sclavus», «fiat nox», «епілог» і багато інших. мотив волі набирає в ній досить різноманітних барв: від нескорення традиційному розумінню імперії по індивідуальний вибір modus vivendi, що означає відкриття істини і служіння їй. зрада на будь-якій площині утотожнюється з трагедією, з вчинком медеї. лірика жаги і прихованого тріумфу, пов'язаного з неможливістю зреалізувати свою любов, експонує схему лицарської любові. лірична героїня — лицар, який співає своїй і серця. еротизм таких віршів як «хотіла б я тебе як плющ обняти», «твої листи завжди пахнуть зів'ялими » — це містичні дифірамби на честь божественної коханки.елемент епосу, властивий багатьом ліричним поезіям українки, знайшов пізніше втілення в , легендах, поемах, писаних на сюжети світової культури, проектованих на актуальні проблеми вільної людини у світі зневолених («самсон», «роберт брюс, король шотландський», «віла-посестра», «одно слово» й ін.) й роль поета в цій боротьбі («давня казка», «саул», «орфеєве чудо»).

          це завдання спрямоване на аналіз вірша о. ольжича "господь багатий нас благословив"         поезія «господь багатий нас благословив» належить о. ольжичу.         вірш складається із дванадцяти рядків, розкладених на три строфи.         жанр лірики: громадянська.         тема твору: розповідь про життя та боротьбу, відвагу і самопожертву.         ідея твору: життя чудове, але швидкоплинне. тому не слід гаяти час на те, до чого не лежить душа.         поезія насичена різноманітними художніми засобами, наприклад: -                  епітети:   літеплий дощ, врочисте небо, багатий господь, вогонь самопосвяти, солодкі грона, променисті вина, веселі столи, найхмельніший келих. -                  метафори: на столах його веселих, твойому серцю найхмельніший келих. -                  ампліфікації: і вірити, і прагнуть; і величне, і ясне-бо.         отже, у цьому творі автор наголошує на тому, що необхідно йти за покликом свого серця, жити насиченим життям. українці - це духовний народ, і саме ця риса спроможна їм у досягненні мети в боротьбі за національне відродження.