Твiр "моя кiмната" прошу ! написать мне,

Уменя есть своя комната.она мне нравится, она просторная и уютная.если в неё войти то правее расположена шведская стенка,напротив нее стоит комод.чуть дальше шведской стенки по правой стене у меня расположена кровать.в правом углу у меня книжный шкаф , а в левом углу у меня письменый стол.на нем я всегда делаю и иногда могу почитать книги.между книжным шкафом и столом расположено окно , оно выходит на юг и поэтому моя комната светлая.если я делаю уроки днем то мне даже можно не включать свет.пол у меня покрыт ламинатом.обои у меня желтого цвета , а над кроватью мне наклеили красивые синие обои.на жедтых обояху меня нарисованы звездочки , они покрыты фосфором и поэтому когда они впитывают в себя свет они светятся в темноте.на потолке у меня тоже звездочки, но это  я их прикрепил,они тоже впитывают в себя свет, и поэтому когда я лежу в постели можно посмотреть на потолок и тебе начнет казаться что ты лежиш под открытым небом.я люблю свою комнату.

Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. це звання. і, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. отже, такі риси не належать людині. інколи це слово пишеться з великої літери — людина. мені здається це правильним. людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на . тільки такою може бути справжня людина. людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. інколи вона навіть може  постраждати через це. пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є людиною. інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це "справжня людина". значить, боягузлива, підступна, зла людина є "несправжньою". то чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? я вважаю, що ні. звання людини покладає на нас велику відповідальність. і ми повинні відповідати цьому званню. можливо підійде)