Твір "верба" в науковому стилі небагато це для 4 класу! але мені вже потрібно)!

як прекрасно йти тоненькою стрічкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! він ніби то розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш в німому здивуванні. тиша захоплює тебе. ти стоїш непорушно, немов чекаєш чогось. але налітає вітер, і все відразу оживає. пробуджуються дерева, з себе сонячне листя - листи осені і лісу. ти чекав їх так довго! перебираючи кожен листок, врешті-решт, знаходиш лист, адресований лише тобі.   про що  думає ліс? про що мріє? вдивляючись в і прожилки кленового листа, можна про все взнати: ліс пише тобі про літо з сонцем, яке сміється, і солов'їних трелях, про весну з її першими кольорами, журавлями і квітучими деревами. про чарівницю-зиму, яка незабаром прийде, накриє ліс своїм сніговим килимом, і він заблищить на сонці.   поки ж ліс живе в осені і радіє кожній миті, не звертає уваги, що пливуть дні, місяці. і осень змінюється. вона все частіше сумує і  плаче осіннім дощем. а як дивно сидіти в лісі під ялинкою і спостерігати за сріблястими краплями! дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. тобі зовсім не сумно, навпаки - ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різноколірні гриби, які непомітно з'явилися під деревом.   твоя душа злітає високо до небес. і це відчуття польоту ти ховаєш глибоко в серці, щоб донести його до наступної осені, а може, щоб пронести крізь усе життя.

постав будьласка "і" пліз