31 грудня миколка з родичами зустрiв новий рiк , а через пiвгодини йому захотiлося вже спати.увi снi до нього прилетiв

  31 грудня миколка з родичами зустрiв новий рiк ,а через пiвгодини йому захотiлося вже спати.увi снi до нього прилетiв карлсон.миколка його відразу впізнав.адже недавно він прочитав книжку астрід ліндгрен "пригоди карлсона,який живе на даху".хлопчик був дуже гордий,тому що добре знав витівки маленького бешкетника.а також вдячний мамі,що вона наполягла на прочитанні цієї книги.як же він мріяв з ним зустрітися! і ось мрія збулась.вони разом політали над нічним зимовим містом.потім ласували тістечками у карлсона на даху та трошки полякали перехожих,які,підняв коміри,поспішали з гостей до теплих домівок.вранці хлопчик прокинувся та пішов на кухню.мама як раз готувала сніданок.вона подивилася на нього та сказала: "йди,миколко,вмийся! ".він подивився на себе в дзеркало і посміхнувся: він знав звідки в нього навколо уст з'явилися білі вуса.

собственно,нужно начать в первую очередь с своих действий и детей воспитать то была свидетелем трагедии.выпал человек из в этом доме -детская поликлиника..то есть детей мимо проходило ,ради интереса наблюдала за мимо проходящими мамочками..из нескольких десятков мам..только ! закрыла глаза своего ребенка на ужасную картину окровавленного остальные вполне праздно шествовали папа с дитем даже напевал как можно не быть жестоким,когда такие картины нас преследуют на протяжении жизни с детства..для многих людей.жестокость -это вполне норма сожалению