Опишіть оперету Й. Штрауса «Летюча миша»

Відповідь:

Галантні чоловіки у фраках, привабливі жінки у яскравих сукнях, чарiвнi мелодiї вальсу, п’янке шампанське, жарти, веселощі – атмосфера справжнього карнавалу…

На маскарадi, влаштованому князем Орловським, Генрiх Айзенштайн, завзятий «дон-жуан», зустрічає прекрасну жінку в костюмі летючої миші i закохується в неї. Багато зусиль прикладає вiн, аби спокусити красуню, не підозрюючи, що чарівна незнайомка в масці – його  власна дружина Розалiнда. Ображена і спантеличена, вона залишається невпізнаною і вирішує провчити невірного чоловіка…

Оперета «Летюча миша» була написана Йоганном Штраусом на одному диханні всього за 42 дні.

Сюжет "Летючої миші" розгортається навколо головного героя, графа Ейзенштейна, який планує провести ніч у місцевій в'язниці, але перед тим відвідати бал Маскараду, організований своїм другом, принцем Орлофським. Його дружина, Розалінда, що невідомо про ці плани, вирішує також піти на бал, одягаючись у маску та виступаючи як справжня летюча миша. У павутині інтриг, сплетених навколо цього балу, розгортаються різні комічні та непередбачувані ситуації, що призводять до багатьох непередбачуваних зворотів.

Оперета "Летюча миша" має багатий смішний сюжет та запальну музику, що додає їй неперевершений шарм. Штраус вдало поєднує романтичні мелодії, вальси, польки та марші з жвавими та жартівливими ансамблями та аріями. В опереті присутні яскраві танцювальні номери, такі як "Кульбаба-полька" та "Три гривні", які стали відомими в світовій культурі.

"Летюча миша" вважається однією з найуспішніших оперет Штрауса та взагалі однією з найвідоміших оперет у світовій музичній літературі.

На мой взгляд, гений Паганини не только не померк, а даже наоборот — он как нельзя более актуален и сегодня, если иметь в виду как его композиторскую стилистику, так и его революционное переосмысление сущности скрипичной игры.

Паганини уже два века назад вышел на физиологический предел доступного человеческому уму и рукам и уже тогда ходил «по лезвию бритвы», балансируя на грани возможного. Как метко было сказано когда-то, произведения для скрипки соло великого Баха — это «Ветхий завет» для каждого скрипача, а 24 Каприса для скрипки соло великого Паганини — это «Новый завет» для любого мастера скрипичной игры. И трудно не согласиться с этим заявлением. Нотный текст 24 Каприсов Паганини в полной мере отразил композиторский талант и сверхъестественное мастерство гения скрипичной игры.
Фуух