Навчити учнів переказувати художній текст з елементами роздуму, аналізувати події, вчинки, робити висновки; розвивати , уміння визначати структуру тексту, складати план, добирати мовні засоби; збагачувати лексичний запас слів, формувати культуру усного мовлення, розвивати логічне й образне мислення, пам'ять, навчати дітей шанувати та берегти духовну спадщину народу, формувати морально-етичні цінності учнів. 3) Читання тексту для переказу

4) Складання плану

5) Переказ тексту
Нічого не бракувало малому Миколі ні гарної одежі, ні смачної жі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю і грав з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах і нерідко йшли голодні спати. Жалів їх Микола і не знав, як їм до .

Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом із учителем Св. Письмо "Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не відає, що робить

Микола замислився

Як це розуміти? спитав учителя.

Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток сусідів сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. У Петруся нема взуття, а мала Софійка збирала на дорозі домаччя, бо не було чим затопити в печі.

Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набран повні кишені
яблук та сухих слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові чобітки. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко

А коли всі заснули, тихесенько вийшов з будинку і пішов до хатини Олександра, положив торбинку й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не зна

З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, а ніхто не догадувався, що то був Микола

мудрість прислів’я “сім разів відміряй – один раз відріж” полягає в тому, що потрібно спочатку обміркувати справу, перевірити свої доводи, а потім діяти. відміряти можна скільки завгодно разів, але відрізавши, ти більше нічого не зміниш. прислів’я століть, виражає життєву мудрість, мудрість поколінь. потрібно передбачати всі варіанти вирішення проблеми, не рубати зопалу.

наприклад, коли я йду в магазин після школи, я завжди набираю солодощів: шоколад, печиво, морозиво. прийшовши додому, розбираю свої покупки і розумію, що став жертвою маркетингу. мені абсолютно не потрібні ці продукти. потрібно вміти вчасно включати здоровий глузд і розум, щоб не витрачати гроші даремно. якби в магазині я задумався про необхідність в цих продуктах, то не взяв би їх, а, значить, не витратив би зайвих грошей.

а скільки таких було випадків, коли ти сперечаєшся, доводиш свою правоту, а потім з’ясовується, що ти не правий. всередині залишається неприємний осад, а варто було лише подумати, а потім вступати в суперечку чи не вступати.

так, бувають такі ситуації, що вимагає негайного прийняття рішення, а якщо є час подумати, то треба нею скористатися.

будь відповідальна справа вимагає роздумів, зважування всіх “за” і “проти”. потрібно вирішувати будь-яке питання обдумано підходити до ситуації з відповідальністю, з численними припущеннями результату події. коли справу буде зроблено, відміряти буде вже пізно.

ми – розумні люди, наділені розумом і інтелектом, який є нам раціонально підходити до вирішення завдання. адже якщо виконувати всі справи в поспіху, то можна і поспішити – людей насмішити. досить бути завжди зібраною, готовим до будь-яких справах і розважливим у своїх думках. дедукцію і здоровий глузд ніхто не відміняв. для досягнення високих результатів потрібно вміти прогнозувати результат, спонтанні рішення найчастіше не призводять до хорошого фіналу.

коли ми пишемо диктант, я завжди думаю, чи правильно я розставив розділові знаки, ту букву вставив замість точок, адже кілька моїх поспішних помилок призведуть до незадовільної для мене оцінці. до того ж, я буду переживати, поки не дізнаюся результат. адже здавши зошит, я вже не зможу нічого виправити. а якщо б я не квапився, аналізував свої рішення, то і приводів для хвилювання не було б – я б знав, що написав текст грамотно.

ось так я розумію прислів’я: “сім разів відміряй – один раз відріж”.