Поясніть, чому у місцях зіткнення всіх оболонок Землі міститься найбільша кількість живих організмів?

У місцях зіткнення всіх оболонок Землі, таких як межа континентальних плит або гірський хребет, міститься найбільша кількість живих організмів через кілька причин:

1. Зміна середовища: місця зіткнення оболонок Землі часто супроводжуються змінами в геологічних умовах, таких як зміни в кліматі, геологічних формаціях та ґрунті. Ці зміни можуть створювати нові середовища, які можуть бути сприятливими для розвитку різноманітних видів.

2. Збільшення доступу до ресурсів: місця зіткнення оболонок Землі можуть забезпечувати доступ до різних видів ресурсів, таких як вода, мінерали та інші корисні речовини. Це може стимулювати розвиток різних видів, які залежать від цих ресурсів.

3. Збільшення різноманітності: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зустрічі різних екосистем, що сприяє розвитку нових видів, які можуть використовувати ресурси з обох екосистем.

4. Збільшення конкуренції: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зіткнення різних видів, що змушує їх конкурувати за ресурси та місце для існування. Це може призвести до розвитку більш адаптивних та конкурентоспроможних видів.

Отже, місця зіткнення всіх оболонок Землі містять найбільшу кількість живих організмів, оскільки вони забезпечують різноманітність середовища, доступ до ресурсів, збільшення різноманітності та конкуренцію, що стимулює розвиток різних видів.

в начале xiy века феодальная раздробленность на руси достигает наивысшей точки. постепенно начинается собирание земель вокруг одного из центров северо-востока в единое государство. центром объединения могли стать москва или тверь. тверь была соперницей москвы. она также обладала определенными преимуществами и выгодным положением. случай решал, какой город станет столицей государства. в итоге центром объединения стала москва.

орда постоянно стремилась разжигать вражду между князьями, боясь укрепления одного какого-нибудь центра. в то же время отдельные князья сами прибегали к орды, чтобы укрепить свои позиции в борьбе с более сильными соперниками. в годы правления ивана калиты (1325-1340) - внука а.невского, произошел перелом в борьбе с тверью. калита использовал в свою пользу любой промах противников. так, в 1327 году он подавить восстание в твери. с 1332 г. он сумел добиться признания единоличной власти над всей русью. калита получил от хана ярлык (право собирать дань с земель в пользу орды), и этим сумел обеспечить московскому княжеству и другим землям длительную передышку от ордынских вторжений.  иван калита поддерживал мирные отношения с ханами, «откупался» от них данью и выражением покорности. деньгами и лестью и.калита расположил к себе ханов золотой орды, и ханы отменили баскачество. он воевал с другими княжествами за расширение территории. при иване калите началось «собирание земли ». при нем москва стала политическим и религиозным центром руси.

внук ивана калиты – дмитрий донской поднялся на открытую освободительную борьбу с ханами золотой орды. при нем был построен белокаменный кремль, надежная для того времени крепость. он выиграл куликовскую битву (1380 г.) и за эту победу был наречен донским. на куликовом поле были разгромлены главные силы орды.

после куликова поля москва была признана на всей территории руси как центр, складывающегося единого государства, а великий князь московский – сильнейшим и влиятельнейшим правителем руси. после победы на куликовом поле казалось, что русь сбросила иго. дмитрий донской перестал платить дань. но в 1382 г. войска тохтамыша неожиданно напали на москву. тохтамыш пришел расплатиться за поражение мамая. москва подверглась страшному разгрому. пришлось возобновить выплату дани в орду. умирая, дмитрий донской, не спрашивая разрешения у хана, передал титул великого князя (ярлык) по наследству своему сыну василию i. больше москва с ярлыком не расставалась.