Твіт на тему образ людства та його майбутнього в оповіданні Р. Бредбері "усмішка"

Объяснение:

У оповіданні Р. Бредбері "Усмішка" зображений образ людства та його майбутнього через призму технологій і моральних дилем. У цьому оповіданні автор висловлює занепокоєння щодо впливу технологій на нашу здатність виражати справжні емоції та розуміти їх значення.

В світі оповідання "Усмішка" люди мають можливість видаляти негативні емоції та замінювати їх штучними посмішками, що створює ілюзію щасливого та безхмарного життя. Через цю технологію справжні емоції та глибокі міжособистісні зв'язки стають втраченими і замінюються пустими показушними проявами радості.

Це приводить до втрати істинної людської співчутливості, емпатії та міжособистісного зв'язку. Люди стають відокремленими один від одного, живучи у своїх власних світах без реального контакту з оточуючими. Майбутнє, яке пророкує Бредбері, показує, що позбавлення від справжніх емоцій та зв'язків може призвести до деградації людства.

"Усмішка" відкриває наші очі на необхідність берегти та цінувати нашу людськість, включаючи справжні емоції, співчуття та здатність до спільності. Це нагадує нам, що майбутнє людства залежить від нашої здатності зберігати та наважуватися виражати наші справжні почуття, навіть якщо це зв'язано з ризиком та незручністю.

включає в себе усю творчість давньогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів та інших аж до кінця історії Стародавньої Греції, також вона найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.

Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв Троянської війни, і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора Юстиніана 529 року були закриті філософські школи в Афінах. У цьому проміжку часу розрізняють два періоди:

перший — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період;

другий — від початку александрійської вченості до Юстиніана, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями.