ІВ будь ласочка Наслідки Франко-прусської війни:

1. 1. Поясніть, як сюжет цієї картини пов'язаний з темою попереднього уроку.

1. 2. Чи бачите ви зв'язок між сюжетом цієї картини і подіями ХХ ст.?

1. 3. Можливо, ви бачите зв'язок між сюжетом цієї картини і подіями ХХІ ст.? (На це питання можете відповісти за бажанням, на оцінку не впливатиме.)

2. 1. Чому промислові робітники європейських країн наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. підтримували соціалістичні партії?
2. 2. Які саме конкретні вимоги висували соціалісти до своїх урядів?
2. 3. Чому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. європейські соціалісти перейшли від радикальних форм боротьби та закликів до пролетарської революції до легальної парламентської діяльності та мирної боротьби за реформи?
2. 4. Яка саме частина робітництва (професії? рівень кваліфікації? вік? сімейний стан?), на вашу думку, підтримала відмову від революційної агітації та перехід соціалістів до парламентської боротьби?

1.1. Сюжет цієї картини пов'язаний з темою попереднього уроку, оскільки вона відображає події Франко-прусської війни, яка стала однією з причин утворення Німецької імперії, що мала вплив на політичну та культурну ситуацію в Європі.

1.2. Зв'язок між сюжетом цієї картини і подіями ХХ ст. полягає в тому, що Франко-прусська війна була одним з елементів формування національних держав в Європі, що в свою чергу вплинуло на подальший розвиток політичних та культурних процесів у країнах Європи, а також на події Першої та Другої світових воєн.

2.1. Промислові робітники підтримували соціалістичні партії, оскільки були незадоволені своїм матеріальним становищем, житловими умовами та робочими годинами.

2.2. Соціалісти висували вимоги до своїх урядів про підвищення зарплат, скорочення робочого дня, поліпшення житлових умов та створення соціальної підтримки для найбідніших верств населення.

2.3. Європейські соціалісти перейшли до легальної парламентської діяльності та мирної боротьби за реформи через те, що радикальні форми боротьби не давали очікуваних результатів, а також через зміну політичної ситуації в країнах Європи, яка стала більш демократичною.

2.4. Підтримку відмови від революційної агітації та перехід соціалістів до парламентської боротьби найбільше отримали робітники з високою кваліфікацією та стабільними робочими місцями, а також ті, хто мав сімейні зобов'язання та не бажав ризикувати своїм життям у революційних подіях.

Сперанский по поручению императора разрабатывал проекты реформ. они предусматривали ограничение расходов государства и некоторое увеличение налогов, которое затрагивало дворянство. противодействие реформам в этих условиях стало носить открытый характер. к критике правительства присоединились такие авторитетные люди, как, например, н.м.карамзин-один из идеологов консерватизма.  александр понимал, что такая резкая критика сперанского, по существу направлена в его собственный адрес . сперанского даже обвиняли в предательстве. царь больше не мог терпеть такую волну критики и принял решение об отставке сперанского.