Алегорія це?
ІТЬ БУДЬЛАСКА

обращайся рада .

Объяснение:

Объяснение:утілення двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного.

Алегорія - це літературний або художній прийом, в якому конкретний образ, персонаж або подія використовуються для передачі абстрактних ідей, понять або моральних повчань. У цьому прийомі поняття або ідеї персоніфіковані або уособлені через конкретні образи, що допомагають читачеві краще розуміти абстрактні концепції. Алегорія може бути використана в літературі, живопису, музиці або інших виданнях мистецтва.

Тарас шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. все його життя і творчість були присвячені українському народу. поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.рано залишився сиротою. грамоти навчився у дяка. у 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика п.енгельгарда, з яким переїхав спочатку до вільно, а потім - до петербурга. у 1832 р. шевченка віддали "у науку" до художника в.ширяєва. у 1838 році за пiдтримки к. брюллова, в. жуковського, о. венеціанова, м. вєльгорського, є. гребінки, і. сошенка та інших шевченка викупили з кріпацтва. того ж року його прийнято до академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. у 1843 та 1845 рр. шевченко приїжджав на україну i працював художником у київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. у лютому 1847 року т. шевченка затверджено на посаду викладача малювання київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності кирило-мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії т.шевченка заарештовано та заслано до орської фортеці оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. під час заслання шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження аральського моря. у 1857 році зусиллями друзів т. шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до москви, потім до петербурга. у 1859 році приїхав в україну, але перебував під наглядом поліції. йому заборонили постійно проживати в україні і зобов'язали переїхати до столиці. десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті т. шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. поховали його спочатку на смоленському цвинтарі у петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на чернечу (тепер тарасову) гору поблизу канева. т. шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. у 1840 році в петербурзі вийшла його перша збірка поезій "кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "". в 1843-45 роках він написав цикл поезій "три літа" (центральним твором якого є "сон"), поему "кавказ", послання "і мертвим і живим…", поезії "чигирине, чигирине", "великий льох", "стоїть в селі суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"в казематі". у 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "музикант", "художник", "нещасний", "капітанша", "близнята". останніми прозовими творами т. шевченка є повість "прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "журнал". в україні у 1858 році т. шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. кілька творів т. шевченка цього періоду опубліковано в журналі "основа" та альманасі "хата". т. шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). у 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.