.
Контрольна робота номер 6. Речення з відокремленими членами.

Відповідь:

6

Пояснення:

7_1-а_2-г_3-в_4-б

ответ: мова – духовний скарб нації. це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. і це справді так. людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати її особистості.кажуть, народ є живим, допоки живе його мова. "мова — це кров, що оббігає тіло нації. виточи кров — умре нація" (ю. дзерович). тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить, чи не перерветься та золота нитка, що пов'язує покоління з поколінням. саме від нас залежить, чи не будуть замулюватися криниці рідної мови. хай біля наших криниць звучить інше слово — ми раді гостям, ми втамуємо їхню спрагу, адже українці — народ гостинний.

для народу свойого велика

кожна з мов, як творіння вінець,

люд без мови — то глина безлика,

без'язика отара овець.

в. забродоцький

кажуть, народ є живим, допоки живе його мова. "мова — це кров, що оббігає тіло нації. виточи кров — умре нація" (ю. дзерович). тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить, чи не перерветься та золота нитка, що пов'язує покоління з поколінням. саме від нас залежить, чи не будуть замулюватися криниці рідної мови. хай біля наших криниць звучить інше слово — ми раді гостям, ми втамуємо їхню спрагу, адже українці — народ гостинний.

та дбаймо про рідні криниці! надзвичайна наша мова є таємницею. у ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших, вони мелодійні, вишукані. тому про чистоту їх треба дбати постійно.

здавна відомо, що рідне слово, виплекане народом і родом, має таємничу здатність тримати людину в повноті її історичного й духовного буття. "мова — душа кожної національності, її святощі, її національний скарб" (іван огієнко). від батьківського порогу рідної мови можна виходити на широкі магістралі світу. слід шанувати в собі рідне, споконвічне, поважаючи всі інші мови, які дозволяють нам бути неупередженими й успішними. бо ще вольтер сказав: "знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка".

але безмір світовий і космічний не дасться в руки безбатченкам. тож перше слово, звернене до мами, хай стане оберегом у пам'яті, щоб нести його в собі як маленьку сполохану пташку, а коли стане тяжко — лиш відчути цю полохливу ніжність, і тоді всі труднощі стануть незначними. воістину правдиві слова: "рідна мова дається народові богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів" (в. захарченко).

дивіться також

купить 7 цветов подсветки, сверхтонкий и легкий дизайн! 799 грнкупить вы оцените! надежное беспроводное подключение rapoo! 179 грнкупить поворотная головка на 360°. установка на дефлектор299 грнкупить sven ms-307 black1249 грн

слово приходило на в час найбільшої скрути, бо наша історія — це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. у цих змаганнях українство мало дві зброї — шаблю і слово, адже жоден народ у європі не пережив того, що ми, українці, у xx столітті! "чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову" — дуже давно написав к. маркс, коли ми тільки мріяли про державність. тоді, як усі давно вже знали, хто вони, ми тільки почали довідуватися. ми тільки прокинулись, і все те, що інші вже мали, нам треба було здобувати. французів, німців, поляків та інших знають у всьому світі, ми, мов дике плем'я, почали піднімати з темряви голову і лізти нагору, щоб нас побачили.

знання рідної мови визначає багатство, широчінь інтелектуальних і естетичних інтересів особистості. той, хто не знає рідної, материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком. ми пройшли тяжкий шлях приниження, нищення, і вже здавалося, що все винищено, випалено. та на згарищі руїн раптом проривається живе українське слово, за ним тягнуться інші — і українське слово відроджується знову.

объяснение: