Винниченку не вдавалося писати про а) чесність із собою.
б) страхітливо-бридку аморалізацію людини капіталізмом.
в) сформування нової моралі.
г) вільний розвиток особистості.

Рівно сто років тому, на початку 1917, протести, що стрімко наростали, приводять до національної революції і постання української держави.
Очільниками її стали - коли використати сучасні терміни - авторитетні інтелектуали.
Михайла Грушевського знали як історика та письменника, Симон Петлюра був публіцистом і редактором. Володимир Винниченко спершу здобув славу прозаїка й драматурга.
Блог історика. 1917 рік: як у Києві зустріли Лютневу революцію
У 1910-ті роки Винниченкові романи "Чесність з собою" та "Записки Кирпатого Мефістофеля" зачитували до дірок. Письменник шукав нової моралі, моделей нової сім'ї. Саме за увагу до стосунків між статями йому повсякчас докоряла критика.
У белетристиці, в п'єсах він раз у раз звертався до отієї повище згаданої "чесності з собою": так він називає нову мораль, вважаючи, що людина може робити все, що хоче, не зважати на думку загалу, коли її не мучать докори сумління.
Уся ця антибуржуазна риторика не в останню чергу пов'язана з політичними симпатіями. Як і чимало його ровесників, Винниченко - марксист і соціал-демократ.
Паралельно з письменницькою розгорталася ще одна життєва історія, діяльність так званого "професійного революціонера". За приналежність до нелегальних акцій Винниченка вигнали з Київського університету, не раз ув'язнювали.
Його сюжети про таких-от "із фаху свого тираноборців" здебільшого зовсім не героїчні; виглядає, ризикованими справами незрідка захоплювалися, аби позбутися особистих гризот, притлумити хворобливі комплекси.
З початком революції проблема примирення ідей соціального та національного визволення обернулася для Володимира Винниченка болючим внутрішнім конфліктом.
Він стає членом Центральної ради, очолює Генеральний секретаріат, пише чимало найважливіших політичних документів. А в щоденнику, який скрупульозно вів упродовж десятиліть, - нарікає на фатальну незбіжність своїх соціалістичних ідей із реальністю.
Не знаю вот биографии сами смотрите какой ответ

Как бы ни мечтал писатель, куда бы не заносила его фанзазия, или ислледование жизни и природы, все же основными вопросами остаются: что представляет из себя сам человек?   какое место он занимает в обществе? любая деталь мира - пустяк или великое событие? как понять себя, чтобы выйти из замкнутой ограниченности?