Як називали в Україні великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками?

Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально- правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов'язками. Для станової організації суспільства характерна нерівність становища різних соціальних груп.

ответ:В Україні великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками, називали станами. Спочатку було три стани: дворянство, духовенство та міщани. Пізніше до станів було додано четвертий – козаки. Кожен зі станів мав свої особливості та права, що забезпечували їм певну соціальну та політичну вагу в суспільстві. Наприклад, дворянство мало право на володіння землею, духовенство – на проведення релігійних обрядів та належну духовну освіту, а міщани – на торгівлю та виробництво. Козаки ж мали право на військове служіння та участь у козацьких радах. Усі стани мали свої обов’язки перед державою, такі як військова служба, платня податків тощо. Українські стани існували до знищення їх Російською імперією у другій половині XIX ст.

Объяснение:

Основные ее направления – европейское и ближневосточное. война с францией (1805–1807) велась россией в составе iii антифранцузской коалиции (союзники великобритания, австрия, швеция), которая распалась в 1805 г., и iv антинаполеоновской коалиции в союзе с , пруссией и швецией. в ходе войны состоялись сражения под аустерлицем (1805), при прейсишейлау, при фридланде (1807). по итогам войны подписан тильзитский мир, по которому россия была вынуждена присоединиться к континентальной блокаде (торговой блокаде) , что не отвечало интересам россии. война с персией (ираном) (1804–1813) закончилась поражением персии. по гюлистанскому мирному договору россия получила земли северного азербайджана и часть дагестана. война россии с турцией (1806–1812), вызванная закрытием турками черноморских проливов для судов, закончилась поражением османской империи. м. и. кутузов вынудил турцию подписать бухарестский мир, по которому россия получала территорию бессарабии (восточная часть молдавии). в результате войны со швецией (1808–1809) россия получила территорию финляндии. александр i ввел в финляндии конституцию, дав ей автономию. в 1801 г. в состав россии добровольно вошла восточная грузия. в 1803 г. – завоевана мингрелия. в 1804 г. владениями стали имеретия, гурия и гянджа. в ходе войны 1805 г. были завоеваны карабах и ширван. в 1806 г. была добровольно присоединена осетия.