Валентин Чемерис. «Вітька+Галя Написати власне закінчення повіст

Объяснение:

Валентин Чемерис сидів на узліссі, глянувши у відстань. Його думки блукали між спогадами про минуле та сподіваннями на майбутнє. Він згадував Галю, свою кохану, з якою пройшов стільки пригод і переживань. І ось, у цей момент, з далека побачив знайому постать, що зближувалася до нього. Це була Галя. Валентин не вірив своїм очам і піднявся, аби переконатися, що це дійсно вона.

Галя бігла, щаслива і зворушена, а коли досягла Валентина, вони обійнялися так сильно, що могли відчути билину щастя, що наповняла їх серця. Слова не були потрібні, адже вони відчували свою любов і зв'язок навіть без них.

Розповідаючи одне одному про свої пригоди після їхньої розлуки, Валентин і Галя зрозуміли, що життя їх знову зближує. Вони були вирішені не допустити більше жодної розлуки і побудувати майбутнє разом.

Повернувшись до своєї рідної села, Валентин і Галя зустріли велике свято, де всі мешканці прийшли разом, щоб відзначити повернення закоханих. Старші люди радо ділилися порадами і мудрістю, а діти радісно гралися, немовби відчуваючи, що їхнє майбутнє буде наповнене радістю і коханням.

Валентин і Галя побудували собі дім, де кожен день був наповнений теплом і ніжністю. Вони працювали пліч-о-пліч на своїй землі, вирощували різні рослини і розповідали одне одному цікаві

історії. Валентин став відомим селянським художником, а Галя відкрила свою школу, де вчила дітей розуміти та цінувати природу.

Час швидко пролітав, а кохання Валентина і Галі тільки зміцнювалося. Вони подорожували разом, відвідували різні країни, ділилися своїми знаннями та досвідом з іншими людьми. Їхня любов була прикладом для багатьох інших пар, що прагнули знайти щастя в одній одинокій світі.