Прочитай речення. Поміркуй, що їх об’єднує. Перечитай виділене [сьоме] речення. Визнач, яке воно за метою висловлювання. Якого відтінку йому надають частки? Випиши з речень частки й визнач їх розряди за значенням. Доведи правильність виконання завдання. 1. На тебе, краю мій, не надивився ні вдень, ні вночі, ні вранці на зорі… (А. Малишко).
2. Не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння, – я про них би не згадала в краю вічного проміння (Леся Українка).
3. Рання весна тільки-но заходить у тихі села (І. Цюпа).
4. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський).
5. Птиця спускалась усе нижче та нижче (І. Нечуй-Левицький).
6. У квітках усі вулиці кричать: нехай, нехай живе свобода! (П. Тичина).
7. Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було? (Т.Шевченко).

Усі ці речення об’єднує тема - природа або природні явища. Вони містять описи природних об'єктів або процесів, таких як краєвиди, погода, рослини та тварини.

Виділене сьоме речення має на меті вираження питального настрою та здивування. Частки "чи то" та "чи так" надають реченню певний відтінок сумніву, невизначеності. Вони можуть слугувати для посилення ефекту риторичного питання або підкреслення несподіваності.

В реченнях зустрічаються такі частки:

не - частка заперечення;

ні - частка заперечення;

тільки-но - частка обмеження;

що - сполучник;

усе - частка підсилення;

чи - частка запитання;

чого - сполучник.

Розряди часток за значенням:

не, ні - частки заперечення;

тільки-но - частка обмеження;

що - сполучник;

усе - частка підсилення;

чи - частка запитання;

чого - сполучник.

на вулиці прекрасний ранок. легенький морозець, але річка вже покрилась льодом. друзі побігли до села.   там неподалік невеличке, але глибоке озеро. хлопці вирішили покататися. лід твердій але з дирками. коли хлопці дійшли до середини він почав тріскатися.   як тільки вони зробили крок, то вмить провалилися.

хлопці щодуху вибирались, але тільке більше ламали лід.   тут їх побачили дорослі

  а дальше сам)