У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ НЕОРДИНАРНІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ???ПРИКЛАД+ДОКАЗ

Леся Українка, справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка, була видатною українською поетесою, драматургом, прозаїком, перекладачем і громадською діячкою. Її неординарність полягає у декількох аспектах.

1. Талант і творчість: Леся Українка була надзвичайно обдарованою письменницею, яка відіграла важливу роль у розвитку української літератури. Вона створила багато визначних творів, які проникнуті поетичністю, глибоким філософським змістом і сильною емоційною силою. Її поезія відзначається оригінальністю мови, ритмів та образності. Леся Українка також була перекладачем, яка перекладала твори з інших мов на українську, що розширило літературний канон української мови.

2. Соціальна активність: Леся Українка була громадською діячкою і активно взаємодіяла з соціально-політичними проблемами свого часу. Вона підтримувала ідеї соціальної справедливості, боролася за права жінок і національну свободу. Її літературні твори містили соціальні й політичні алегорії, в яких вона засуджувала насильство, тиранию та соціальну нерівність.

3. Життєва сила: Неординарність Лесі Українки полягає й у її життєвій силі і відваги. Вона випромінювала енергію, мужність і стійкість, незважаючи на великі фізичні страждання через тяж

ку хворобу – туберкульоз кісток. Вона показала неймовірну силу волі і завзяття, продовжуючи працювати і творити навіть у скрутних обставинах.

Один з прикладів неординарності Лесі Українки може бути її відома поема "Лісова пісня", написана в 1901 році. Цей твір вражає оригінальністю своєї поетичної мови та глибиною філософського змісту. У ньому Леся Українка втілює образ лісу, який стає символом національної боротьби українського народу. Вона поєднує природні образи з політичним патріотизмом, створюючи поетичний шедевр, який до сьогодні залишається актуальним та вражаючим.

Неординарність Лесі Українки проявляється не лише у конкретних творах, але й у її впливі на літературу та суспільство в цілому. Вона залишила помітний слід в українській культурі, вважається однією з найвидатніших поетес світової літератури, і досі її твори викликають захоплення та захопленість серед читачів.

Відповідь:

Повість «Захар Беркут» вважається однією з найуспішніших повістей в українській літературі: за більше як 135 років з часу написання повісті, в оригіналі українською її перевидали вже сотні разів загальним накладом понад 5 млн примірників. Крім того, повість є одним з найвідоміших представників української літератури закордоном: перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року вже через 7 років після друку оригіналу й опісля книгу було перекладено вже понад десятьма іноземними мовами.

Сюжет. Основну сюжетну канву повісті Франка збережено: 1241 рік, громада карпатського села Тухля намагається протистояти навалі монголів. Місцевий старійшина – Захар Беркут – ратує за те, щоб усі карпатські громади об'єдналися супроти спільної загрози. Однак боярин Тугарин-Вовк бажає бути одноосібним правителем краю, а тому вступати зі смердами в рівноправні відносини не має наміру.

Але під час полювання на ведмедя син Захара – Максим – рятує від кігтів дочку Тугарина, Мирославу. Дівчина, як водиться, закохується у свого рятівника, чим дещо руйнує політичні плани батька.

Максим – хлопець нівроку: він пробирається в добре охоронювані покої Мирослави, щоб заангажувати її на «нічну дискотеку», тобто: «Я тебе за на свято Перуна. Будуть танці. Багаття горітиме всю ніч». Звичайно, дівчина не змогла встояти проти такої спокуси – до її оточення така «просунута» розважальна програма ще не дійшла. Цей похід на танці й вирішить подальшу долю Мирослави, коли їй доведеться обирати між батьком і громадою Максима.