"Що ви вважаєте найбільшою особливістю середньовічної Індії: аргументовано доведіть власну точку зору"
Вимоги до роботи: 10-12 речень логічного мислення (1. Ознайомившись з історією середньовічної Індії мене найбільше вразила її 2-10. Чому саме про це ви пишете - пояснення, описання, приклади; завдяки чому стало можливим те, що вас вразило, що показує, відображає явище, про яке пишете, чим дивує; чи можна те, про що ви пишете порівняти з історією середньовічної Європи); 11-12. висновок - отже (таким чином)

ОЧЕНЬ МАМА УБЬЁТ ЗА ДВОЙКУ

Объяснение:

Ознайомившись з історією середньовічної Індії, мене найбільше вразила її культурна та релігійна розмаїтість. Індія в цей період була місцем, де зустрічалися різноманітні культури, релігії та традиції, що надали їй унікальний характер.

Культурна пестливість: Середньовічна Індія була центром розвитку літератури, мистецтва, архітектури та музики. Великі будівлі, такі як храми та палаці, були споруджені з використанням складних архітектурних технік і прикрашені складними рельєфами і скульптурами.

Релігійне плюралізм: Індія була домом для різних релігій, включаючи індуїзм, буддизм, джайнізм та сикхізм. Релігійний плюралізм сприяв розвитку філософських шкіл, міжрелігійного діалогу та синтезу ідей.

Система каст: В індійському суспільстві існувала складна система каст, що розділяла населення на соціальні групи з різними привілеями та обмеженнями. Ця система мала значний вплив на соціальну структуру та життя людей.

Торгівля та міжнародні зв'язки: Індія відігравала важливу роль у міжнародній торгівлі, особливо на морському шляху через Індійський океан. Індійські товари, такі як шовк, спеції та дорогоцінні камені, були великою цінністю для інших країн.

Вплив ісламу: У середньовіччі Індії іслам ввійшов через завоювання імперії Могулів. Це привнесло нову релігійну та культурну динаміку в індійське суспільство.

Висновок: Таким чином, особливість середньовічної Індії полягала у її культурній та релігійній розмаїтості, що створювала унікальну синергію і сприяла розвитку мистецтва, філософії та торгівлі. Індія була місцем, де зустрічалися різні культури та ідеї, що надали їй особливого характеру в історії світу. Порівняно з історією середньовічної Європи, Індія виділяється своєю величезною культурною розмаїтістю та впливом різних релігійних та філософських шкіл на суспільство та культуру.

Объяснение:

Ознайомившись з історією середньовічної Індії, мене найбільше вразило те, що індійське суспільство було розділене на кастову систему, яка пронизувала всі аспекти економічного, соціального та культурного життя народу. Кожна людина, народжена в певній касті, була обмежена у можливостях та правах і не могла змінити свого статусу протягом життя. Водночас, цю кастову систему підкріплювали ідеї релігії - гіндуїзму та буддизму, що закликали до прийняття свого соціального становища, як заслуженого наслідку зачинення добрих і поганої дії в минулому житті. Ця прив'язка до релігійних ідей зробила кастову систему не тільки формальною, а й живучою.

Кастова система в Індії також викликала соціальну нерівність, що в свою чергу призвело до ослаблення королівської влади та конфліктів між різними кастами. Але в той же час, кастова система створила багато віддалених працівників, які виконували певні спеціальності, що стали культурними центрами, наприклад, ткачі, музиканти, скульптори та інші. Багато з цих спеціалістів займалися створенням традиційної культури та народних ремесел, таких як тканини і прикраси, які досі відомі своєї якості та багатства зразків.

Взагалі, середньовічна Індія була багатоформна ісконною культурою, що тісно пов'язана зі своїми релігійними традиціями та віруваннями, а також з кастовою системою. З одного боку, вона мала багату культурну спадщину, яка дотримується світовим співтовариством до цього дня в мистецті, науці та літературі. З іншого боку, було чітко відчутне соціальне нерівноправ'я та політична нерівність в суспільстві, що взагалі знижувало стійкість країни та ускладнювало управління державою.

Отже, середньовічна Індія є стильним прикладом, як соціальна та релігійна ідентичність може відігравати важливу роль у формуванні культурного спадку з одного боку і соціальну стратифікацію з іншого боку.

четвертая пятилетка началась в тяжелых условиях: значительная часть страны была разрушена великой отечественной войной. однако ее выполнению поспособствовал целый ряд факторов:

* моральное воодушевление после победы;

* перевод военной промышленности на мирные рельсы (за годы войны был развернут целый ряд военных заводов, которые теперь можно было перепрофилировать в гражданские);

* возвращение из германии пленных, которые могли теперь вернуться к работе;

* отмена чрезвычайных военных мер в трудовой сфере, восстановление 8-часового рабочего дня, отпусков;

* внедрение новых достижений технологии и прогресса на восстанавливаемых заводах и фабриках, применение трофейных станков и механизмов.