твір "якщо б одного разу, прокинувшись, я дізналася що залишилася на землі сама, то.."

ответ:  Коли я прокинувся, то побачив, що перетворився на собаку. Першою думкою було, те що я ще сплю і нічього такого не сталося, бо ві сні можна перетворитись на будь кого і дивуватись немає причин. Але…було таке відчуття, відчуття бадьорості від довгого сну і ще я пам*ятав сни які мені цієї ночі приснились. Тоді я засумнівався, що це сон, бо у сні пам*ятати, що ти спав і ще пам*ятати які сновидіння тобі приснились було просто нереальним . Я підвівся. Проблеми в цьому не було, бо рухливе і на відмінну менше тіло за людське, було спритним . Я навіть не помітив, що стою на чотирьох лапах, на теплому від мого тіла ліжку, можливо, мій мозок теж якось перевтілився в більш собачий і інстинки, і рухи стали собачими, але людські почуття були на місці. І мислення. Я обережно зліз з ліжка і ступив на відчув холод в «моїх» подушечках, бо це було єдине місце де не було шерсті. Я озирнувся на вікно, своїми чорними очима, але нічього побачити не зміг, воно було прикрите тюлю, випригнувши на стілець біля вікна, я заліз на підвіконня, відгорнув тюль своїм носом і вгледів хмарне небо, потім глянув на дорогу, що проходила біля мого вікна і побачив що людибули повністю вдягненні в сіре, чорне та біле. Тоді тількі через своє людське мислення я зрозумів, що собаче око не може бачити кольори. Так і сидівші на підвіконні, почув що хтось наближається до моєї кімнати, я швидко зіскочив з підвіконня на пол і через те, що я тількі щойно став собакою, впав і підвернув лапу, біль був нестерпний. І тоді тількі через біль я зрозумів, що це все реальне, і я в подобі собачого тіла.Потім стукіт перетворився на більш гучний, ставав гучнішим із кожним ударом, коли все припинилося я побачив своїми очима, що біла дверна ручка почала повертатися, і хтось заходить в кімнату. Як тількі двері розчахнулися повністю, то побачив сліпучо-біле світло, а за мить все поглинула темрява…

Я прокинувся від сну.

Объяснение:

роман  замятина  «мы» читателей,    о том, какие опасности могут произоити, от произвола и    жестокости власти.

  роман чем то  напоминает времена сталинского режима.здесь описывается общество жёсткого тоталитарного контроля над личностью.при сталине не разрешалось ничего говорить лишнего, и тут запрещено высказывать свои мысли.

публичные казни на площади куба   можно сравнить со сталинским режимом. много поэтов были запрещены к печати. их считали " врагами государства".

будешь как все-молодец, значит ты-герой государства.выбился из общей массы - посадим под газовый колокол или сделаем операцию и сотрем память.

нечего мыслить индивидуально, думай как все, будь, как все, работай на благо страны ( и у сталина такой подход также можно было наблюдать). замятин  изображает  государство,  которое уничтожает   человека, как личность.