Поясніть, який ритуал псувала ця жінка

Українська пісня! яка вона змістовна, поетична, мелодійна! народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. наша українська пісня вміє чарувати завжди свіжою красою. у ній і ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ.  пісень багато, але мені подобається пісня "ніч яка місячна, зоряна, ясная", тому що її співають у нашій сім'ї. як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. хіба можна забути слова: "я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу"? звичайно, ні. мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. і коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.  інколи я запитую себе, чому в нашому житті ми так мало користуємося такою красивою мовою? мабуть, тому, що не всі слухають пісні, які склав наш народ. а від них же і душа чистішає, і думки світлішають. а в щоденному житті пісні полегшують наше життя, звеселяють, підтримують у нещасті.  мені дуже подобаються українські пісні. я вдячна тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.  українська пісня! яка вона змістовна, поетична, мелодійна! народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. наша українська пісня вміє чарувати завжди свіжою красою. у ній і ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ.  пісень багато, але мені подобається пісня «ніч яка місячна, зоряна, ясная», тому що її співають у нашій сім’ї. як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. хіба можна забути слова: «я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу»? звичайно, ні. мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. і коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.  інколи я запитую себе, чому в нашому житті ми так мало користуємося такою красивою мовою? мабуть, тому, що не всі слухають пісні, які склав наш народ. а від них же і душа чистішає, і думки світлішають. а в щоденному житті пісні полегшують наше життя, звеселяють, підтримують у нещасті.  мені дуже подобаються українські пісні. я вдячна тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.