До іть:
Схарактеризуйте діяльність одного з діячів національного руху ХІХ ст. в Україн

Василь Стус (1938-1985) - видатний український поет, літературний критик, громадський діяч, один із провідних діячів дисидентського руху в Україні. В основі діяльності Василя Стуса була прагнення до свободи України та української культури від влади радянського режиму.

У роки своєї діяльності Василь Стус був змушений дуже багато часу проводити в ув'язненні. Він вперше потрапив до табору концентрації 1965 року за публікацію збірки "Із книги поезії". Незважаючи на це, Стус продовжував вести наочний контакт з інтелектуалами й молоддю, що належали до української культурної еліти. В 1972 році за свої погляди Стус знову потрапив до в'язниці, де перебував до 1977 року. У 1980 році Василь Стус був засуджений на 10 років ув'язнення за "антирадянську агітацію".

Ув'язнення не забезпечило мовчання Стуса, він зберігав свої переконання та боровся за них далі. Ув'язнення тільки зумовило екзистенційну та етичну зрілість як діяча, дозволило йому формувати непересічний соціальний авторитет. В 1985 році Василь Стус помер в ув'язненні в каторжних роботах на пересувному робочому майданчику.

Сьогодні ім'я Василя Стуса - символ опору людської особистості перед системою, символ недооціненого високопрофесійного досвіду і гуманітарного знання. Його здатність переживати бездотиччя служила прикладом ознавлення своєї ідентичності українця та своєї літературної задачі. Так само, як і всім людям, йому доводилось ставитися до обставин, які не змінити. Він знаходив в тиску, інтелектуально й фізично, шляхи збереження своєї індивідуальності, розбірливості. Весновому світосприйнятті Василя Стуса була розрушена чи збудована система. Ця система не дає можливості існувати як людині, вільній в рішеннях і дії. Але свідомість та творчість Василя Стуса відкрили змогу перемогти, дати продовження боротьби. Василь Стус зміг доказати, що можна існувати без зради власного Я, зберігаючи свої засади і ідеали, зміщуючи межі декларованої свободи.

Освіта,література, літописання

Объяснение:

Освіта)Збільшена кількості братських шкіл (бл. 30), єзуїтських, протестантських, греко-католицьких навчальних закладів. Заснування у 1632 році Киево-Могилянського колегіуму, що за рівнем викладання наближався до тогочасних університетів.

Література)Продовжує розвиватися полемічна література. Написано історико-полемічний памфлет «Пересторога»; «Тренос» М. Смотрицького. З’являються такі літературні Жанри, як ораторсько-проповідницька проза, мемуарна проза та поезія: полемічна («Скарга вбогих до Бога») та епіграмна (твори Герасима Смотрицького, Дем’яна Наливайка та ін.). З’являються збірки віршів для декламацій школярами, зокрема «Вірші на жалісний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного, Касіяна Саковича.

Літописання)У цей період створено Острозький, Львівський, Київський літописи. Найцікавішою пам’яткою є Густинський літопис, складений, вірогідно, в 1623-1627 рр. 3. Копистенським.