Аналіз п'єси Пігмаліон

Автор – Бернард Шоу

Рік написання – 1912

Жанр – роман у п’яти діях

Тема – духовне пробудження людини за до мистецтва слова, творчості.

Ідея п’єси “Пігмаліон” полягає в тому, що навіть бідна і неосвічена людина може стати культурною і прекрасною, якщо буде трудитися!

Провідний мотив твору – пробудження людини.

Головні герої «Пігмаліон» :

квіткарка з нижчого стану на ім’я Еліза Дуліттл;
її батько, який працює сміттярем;
полковник Пікерінг;
вчений Генрі Хігінс;
 місіс Хілл з дітьми (дочка і син на ім’я Фредді).
Твір складається з 5 розділів. Елементи сюжету:

експозиція – несподівана зустріч різних людей біля собору під час дощу;
зав’язка – парі Пікерінга і Хіггінса щодо “створення герцогині з квітникарки”;
розвиток дії – навчання Елізи. Перетворення обшарпанки на герцогиню
кульмінація – нічна розмова після тріумфу Елізи.
розв’язка – “герцогиня бунтує проти професора”. Усвідомлення Елізою нового становища. Остання розмова Хіггінса та Елізи. Відкритий фінал

Пігмаліон” проблематика

Основні проблеми підняті у п’єсі: природна рівність людей, культура мови, духовний розвиток.

У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві однаково хвилюють його теми: проблему соціальної нерівності та проблему класичної англійської мови.

Он был "бродягой","волчонком". любил сестру соню.