написати твір роздум на тему уроки маленького принца за казкою причею А де Сент-Екзюпері Маленький принц за тему Не можна ховати зорі у банку

Уроки Маленького принца: Не можна ховати зорі у банку

Коли я вперше зустрів Маленького принца, я не міг уявити, як багато цінних уроків він приніс з собою зі своєї далекої планети. Одна з найважливіших навчень, яке я отримав від нього, полягало в тому, що не можна ховати зорі у банку.

Маленький принц розповів мені про те, як на його планеті він любив ігати за зорями. Зорі були для нього чимось незвичайним і магічним. Вони нагадували йому про красу та велич Всесвіту. Але одного разу, побачивши квіти на своїй планеті, він вирішив "закрити" зорі у банку. Він вважав, що якщо зорі будуть закриті, то вони будуть його власністю, і він зможе мати їх завжди поруч з собою.

Але часом ми забуваємо, що красу і дивовижність не можна ув'язнити або закрити у власних руках. Маленький принц навчив мене, що зорі - це символ вільності і незалежності. Вони відносяться до всього Всесвіту, а не лише до однієї планети чи однієї людини.

Це нагадує мені про наші власні мрії та бажання. Часто ми хочемо "закрити" їх у наших уявах, в межах своїх можливостей, чи навіть у банках зручності. Але це неправильний шлях. Наші мрії і бажання повинні бути вільними, незалежними, як зорі на небосхилі. Вони мають блищати, надихати нас і рухати назустріч новим горизонтам.

Маленький принц навчив мене, що справжня краса полягає в тому, щоб ділитися зорями з іншими. Якщо ми зберігаємо їх у банках для себе, то вони втрачають свою силу та значення. Вони мають світити не лише для нас, але й для всього світу навколо нас.

Тому, нехай Маленький принц буде нагадуванням нам про важливість не ховати зорі у банку. Нехай вони світять яскраво, нехай пробуджують наші мрії та надихають нас досягати величних цілей. Нехай ми ділимося своїми зорями з усіма навколо нас, створюючи разом яскравий та прекрасний світ.

Тож пам'ятаймо, що ми не можемо ховати зорі у банку. Вони призначені для того, щоб блищати у небі та освітлювати наші серця.

  рассказ и. бунина "цифры" нужно читать два раза: один раз в детстве, второй тогда, когда у читателя у самого появятся дети.          такой тонкий анализ детской психологии, сложных нитей, связывающих взрослых и детей, как в этом рассказе, говорит о глубоком понимании природы детства.          дети и взрослые — люди разной расы. они живут вместе, на одном пространстве, пользуются словами одного языка, но редко понимают друг друга. бунин показал трагедию такого непонимания. человек, вырастая, странным образом забывает о своем детстве. он помнит события, но уже не может вернуться к детскому взгляду на них. взрослые, умом и чувством справедливости, понимают это и пытаются как бы заново учить язык детства.          в рассказе "цифры" автор дает две точки зрения на один и тот же конфликт дяди и маленького племянника. он точно описывает свои чувства в момент конфликта, подробно объясняет детали происходящего и одновременно анализирует ситуацию как бы из другого времени, когда он смог понять мотивы своих и чужих поступков, дать им правильную оценку. с горечью говорит он о своей гордости, раздражении, которое погасило радость маленького мальчика. бунин находит точные эпитеты, эмоциональность племянника, его любознательность, энергию, живой характер. и беспощадно анализирует свое поведение, не пытаясь прикрываться словами о воспитании, о том, что детей нельзя . да, эти слова произносятся в рассказе и автором, и мамой, и бабушкой, но в контексте рассказа все эти теории выглядят издевательством над таинственным процессом познания мира.          грустно, что человека много лет мучит воспоминание и стыд за свою ошибку. но ведь большинство .взрослых даже не задумываются, как много боли они мимоходом причиняют детям, как мало настоящей любви и желания понять другого в их отношениях. рассказ бунина "цифры" ненавязчиво, но твердо подводит к выводу: настоящее воспитание — это воспитание счастьем. важно только понять, что делает ребенка счастливым, и не подменять воспитание давлением и навязыванием своих взглядов на жизнь и счастье