Складіть вірш-гумуреску

ЧЕРЕВИКИ АБО СЮРПРИЗ

Нянька звично в дитсадку вдягає діток нині.

Все ніяк не може взути черевик дитині.

Пхає, мучиться бідака. Що поробиш — мусиш.

Часу мало. Ще й на зло — на кожнім мешті гудзи.

Довго й тяжко ледве взула. То вже муки, дійсно.

Петрик скрививсь: — Йти не можу. Дуже — дуже тісно.

Просить та: — Чекають діти. Он, стоять, нераді.

Раптом глип — не так узула. Правий з лівим справді.

Зняла мовчки. Якось втисла. Інша заковика.

Той кричить: — Оце чужі. Не мої черевики.

В неї очі аж на лоба. Тягне знов, знімає.

Всюди глянула, однак. Взуття ніде немає.

Петрик свердлить дірку в носі: — Це від мого брата.

Мама змушує щоранку їх в садочок брати.

— Що ж ти голову морочиш? Ну і день, їй — Богу!

Пхає, тисне, мучить знову тій дитині ногу.

Потім светрик, шапку, куртку. Шарфик, як годиться.

Ніби все. Та раптом бачить — зникли рукавиці.

Сіла бідна, вся на нервах: — Де ж ті рукавички?

Той згадав: — Та я запхав їх зранку в черевички.