Дайте відповідь на таке питання: «Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта — борці за права народу чи безжальні розбійники і бандити?» Свою думку аргументуйте Нужно

Їх можна вважати борцями за справедливість

Объяснение:

Позиція заснована на розгляді доказів, що вказують на те, що Олекса Довбуш, Максим Залізняк та Іван Гонта були борцями за права народу, а не безжальними розбійниками і бандитами. Події: Боротьба цих людей відбувалась в контексті загострення соціальних та економічних проблем населення за часів австро-угорської та польської імперій. Вони організовували збройні виступи проти чинної влади, що вважалась на той час незаконною. Результати: Завдяки їхній боротьбі було досягнуто покращення умов життя населення, були зменшені податки та здійснені інші реформи, що сприяли зміцненню національної свідомості та розвитку українського народу. Експертні оцінки: Багато вчених, істориків та громадських діячів визнають Олексу Довбуша, Максима Залізняка та Івана Гонту як героїв та символи національної волі та незалежност : На жаль, у наш час є деякі спроби змалювати діяльність цих людей як протиправну та безжальну. Проте, їхня боротьба за права народу та за вільне життя в контексті соціальних та економічних проблем того часу має бути розглянута в контексті історичної ситуації, в якій вони діяли.

Отже, можна стверджувати, що Олекса Довбуш, Максим Залізняк та Іван Гонта були борцями за права народу

Объяснение:

Традиционно в историографии нашествие подразделяется на первый (1237—1238) и второй (1239—1241) походы Батыя, но если первый поход совпал с первым вторжением (разорены Рязанское и Владимиро-Суздальское княжества, пограничные районы Новгородской республики, Смоленского и Чернигово-Северского княжеств с декабря 1237 по май 1238 года), то между первым и вторым походами было ещё одно вторжение (в Поволжье, 1238—1239 либо весна 1239), а во «второй поход» объединяют три отдельных вторжения в южнорусские земли (по возрастанию мощности: разорение Переяславского княжества весной 1239 года, разорение Чернигово-Северского княжества осенью 1239 года и разорение Киева и юго-западной Руси с осени 1240 по весну 1241 года). В то же время БРЭ, наоборот, выделяет во второй этап нашествия только последнее вторжение, объединяя все первые вторжения в первый этап. Первое вторжение на Русь было проведено монголами после победы над волжскими булгарами, мордвой и половцами, а последнее вторжение на Русь развилось в поход в Центральную Европу вплоть до «последнего моря».