твір на тему пісенно-поетична творчість а.малишка,без інтернету буде провірятися все буде від себе пишіть будь ласка

Пісенно-поетична творчість Андрія Малишка завжди вразить своєю красою та глибиною. Він - той майстер слова, який здатний перенести нас у світ емоцій та почуттів, зачарувати нас мелодійними лініями своїх пісень.

У кожному творі Малишка присутній витончений ліризм, що пробуджує у наших серцях меланхолію та ніжність. Він пише про кохання, про рідну землю, про прекрасне українське пейзаже. Його тексти, наповнені пристрасністю та романтикою, здатні злитися з музикою і створити неповторну симфонію почуттів.

У світі поезії та музики,

Звучить пісня про рушник.

Автором цього вірша - Малишко,

Чий талант нам усім відомий.

Рушник, символ нашої долі,

Понад усе цінний і святий.

Він зберігає нашу культуру,

Національний дух у ньому сплетений.

На рушнику гордість та мудрість,

І пісні розлиті на його шляху.

Він відтворює красу наших звичаїв,

Зберігає в собі вічну надію.

Рушник - символ єднання народу,

Українська родина на плечах.

Він з'єднує покоління та країни,

Його нитки плетуть наше життя.

У Малишкових рядках чутно мелодію,

Розлите словами, звучить у пісні.

Він прославляє наш народ та культуру,

Його творчість - справжня поезія.

Тож слухаймо пісню про рушник,

Що лунає у серцях і душах.

Ця музика додасть нам сили й натхнення,

І Малишко знову нас зворушить словами своїх творінь

объяснение:

страсть рыться в старых книгах часто приводит меня к любопытным открытиям; со временем надеюсь большую часть из них сообщить образованной публике; но ко многим из них я считаю необходимым присовокупить вступление, предисловие, комментарии и другие ученые принадлежности; все это, разумеется, требует много времени, и потому я решился некоторые из моих открытий представить читателям просто в том виде, в каком они мне достались.

на первый случай я намерен поделиться с публикой странною рукописью, которую я купил на аукционе вместе с кипами старых счетов и бумаг. кто и когда писал эту рукопись, неизвестно, но главное то, что первая часть ее, составляющая отдельное сочинение, писана на почтовой бумаге довольно новым и даже красивым почерком, так что я, не переписывая, мог отдать в типографию. следственно, здесь моего ничего нет; но может случиться, что некоторые из читателей посетуют на меня, зачем я многие места в ней оставил без объяснения? спешу порадовать их известием, что я готовлю к ней до четырехсот комментарий, из которых двести уже окончены. в сих комментариях все происшествия, описанные в рукописи, объяснены как дважды два - четыре, так что читателям не остается ни малейших недоразумений: сии комментарии составят препорядочный том in-40 и будут изданы особою книгою. между тем я непрерывно тружусь над разбором продолжения сей рукописи, к сожалению, писанной весьма нечетко, и не замедлю сообщить ее любознательной публике; теперь же ограничусь уведомлением, что продолжение имеет некоторую связь с ныне печатаемыми листами, но обнимает другую половину жизни сочинителя.