Поясніть як відбувається запліднення в рослин і тварин.

Запліднення в рослин і тварин відбувається за різними механізмами і процесами.У рослин запліднення є процесом об'єднання статевих клітин - сперматозоїду і яйцеклітини. У вищих рослин (насінних рослин) запліднення відбувається насамперед за до пилку, який містить сперматозоїди. Пилок потрапляє на зав'язь (женський орган рослини), де розташовані яйцеклітини. Завдяки воді, вітру, комахам або іншим носіям пилок переноситься до зав'язі. Сперматозоїди з пилку потрапляють до яйцеклітини, з'єднуються з нею і відбувається запліднення. Результатом запліднення є формування зиготи, яка розвивається в насінину чи плід.У тварин запліднення також відбувається шляхом об'єднання статевих клітин - сперматозоїду і яйцеклітини. Процес запліднення у тварин може відбуватися в середині тіла самки (внутрішнє запліднення) або на зовнішній поверхні тіла (зовнішнє запліднення). У випадку внутрішнього запліднення, сперматозоїди передаються від самця до самки, часто за до розмножувальних органів. Сперматозоїди потрапляють до яйцеклітини в середині тіла самки, де відбувається запліднення. Результатом запліднення є формування зиготи, яка розвивається в ембріон.Отже, в рослин і тварин запліднення відбувається шляхом об'єднання статевих клітин, що дозволяє розвиватися новим організмам. Процес запліднення залежить від виду організмів і може відрізнятися за своїми особливостями.

Объяснение:

У заплідненні беруть участь два спермії. Перший зливається з яйцеклітиною як і у голонасінних рослин. Другий зливається з центральною клітиною насінного зачатка, яка утворюється шляхом злиття двох гаплоїдних клітин. Таким чином, після злиття зі спермієм центральна клітина стає триплоїдною.8

Если проследить все превращения фосфора в масштабе биосферы, то заметим, что его круговорот не замыкается. действительно, если в наземных экосистемах круговорот фосфора проходит в оптимальных естественных условиях с минимумом потерь на выщелачивание [1], то в океане дело обстоит далеко не так. это связано с беспрестанной седиментацией органического вещества и, в частности, обогащенных фосфором трупов рыб, фрагменты которых, не использованные в пищу детритофагами и деструкторами, постоянно накапливаются на дне морей. органический фосфор, осевший на небольшой глубине приливно – отливных и неритических зон, может быть возвращен в круговорот после минерализации, однако это не распространяется на отложения на дне глубоководных зон, которые занимают 85 % общей площади океанов. фосфаты, отложенные на больших морских глубинах, выключаются из биосферы и не могут больше участвовать в круговороте. конечно, как заметил ковда (1968 элементы осадочного круговорота не могут накапливаться до бесконечности на дне океана. тектонические движения способствуют медленному подъему к поверхности осадочных пород, накопленных на дне геосинклиналей. таким образом, замкнутый цикл осадочных элементов имеет продолжительность, измеряемую геологическими , т. е. десятками и сотнями миллионов лет. рассматривая круговорот фосфора в масштабе биосферы за сравнительно короткий период, можно отметить, что он полностью не замкнут. действительно, происходит частичное поступление фосфора из океана на сушу, которое осуществляется главным образом птицами, питающимися рыбой. перуанские залежи гуано свидетельствуют о крупномасштабности этого явления в некоторых районах земного шара. вылавливая морских животных, человек тоже участвует в этом процессе. однако количество фосфора, ежегодно поступающее на сушу рыболовству, довольно незначительно, около 60 000 т (hutchinson, 1957 и явно уступает выносу фосфора в гидросферу при выщелачивании растворимых фосфатных удобрений, вносимых в агроэкосистемы, который достигает многих миллионов тонн в год. таким образом, в естественных условиях механизм возвращения фосфора из океанов на сушу совершенно не способен компенсировать потери этого элемента на седиментацию. к тому же человек ускоряет эту естественную тенденцию, внося в обрабатываемые земли удобрения, богатые фосфором.