Митько і сергій побачили у василевій долоні бурштин. це митькозавр з юрівки

— Ух ти, це що?

— Не пізнаєте? Бурштин. Он бачите, ще й муха в ньому якась.

Справді, у жовтогарячому злитку застигла навіки маленька комаха.

— Ви знаєте, що таке бурштин? — вів далі Василь. — Це смола дерев, що пролежала в землі мільйони років і закам’яніла. От у Прибалтиці її повно, а в нас рідко трапляється. Так що ця знахідка — велика цінність.

— Ти що, її тут знайшов? — не повірив я.

— А де ж, по-твоєму? От у цьому озері. Хотів було у краєзнавчий музей здати, та передумав. Хай уже вам буде. Ви ж комах колекціонуєте.

— У цьому озері? — і собі здивувався Митько. — Отут?

Бурштин- це смола дерев, що пролежала в землі мільйони років а потім закам’яніла.

Объяснение:

Дорога Лесю!

Пише до Вас...

Минуло більше ста років від Вашого народження,але Ваше слово живе і досі.

Я була дуже здивована ,познайомившися  з вашою творчістю.

Ви-це світло української літератури,зоря незміряної величини.

Моїм улюбленим віршем є "Мамо,іде вже зима",який глибоко мене зворушив,Ви змогли дуже добре передати емоцї своїх героїв.

Зрештою,усіма вашими творами ви вписали українську літературу до світового рівня.За це вам велике