Памагите с тестом 1. Визначити рядок, у якому
всі прислівники належать до означальних:

А) увечері, догори, вночі, поволі;

Б) удень, скраю, пообіч, наяву;

В) високо, гарно, дорого, втрьох ;

Г) напам’ять, знизу, впоперек,
навпіл.

2.Знайти рядок, у якому всі
слова – прислівники:

А) якнайкраще, раз у раз, весело, недаремно;

Б) вірно, думаючи, доволі,
по-нашому;

В) правдиво, двоє, позавчора,
раненько;

Г) швидко, верхи, зненацька, коротка.

3. Визначити рядок, у
якому вжито прислівники місця дії:

А) наперекір, тут, подекуди, як-небудь;

Б) надвоє, абияк, спересердя, звідусіль ;

В) вголос, швидко, відтепер,
зненацька;

Г) наліво, неподалеку,
близько, праворуч.

4. Визначити, у прислівниках
якого рядка при творенні простої форми вищого
і найвищого ступеня порівняння
відбувається чергування:

А) ніжно, ясно;

Б) довго, вузько;

В) чітко, весело;

Г) швидко, мудро.

5. Визначити
рядок, у якому всі прислівники належать до обставинних:

А) узимку, зрання, навмання, довго;

Б) день у день, вільно, на щастя, по-заячи;

В) спросоння, абияк, радісно, колективно;

Г) десь, щоліта, колись, згори.

6.Установити
відповідність між прислівниками і
ступенями порівняння:

1) проста форма вищого ступеня порівняння

А) найдовше

2) складена форма вищого
ступеня порівняння

Б) найбільш довго

3) проста форма найвищого
ступеня порівняння

В) менш довго

4) складена форма найвищого ступеня порівняння

Г) довше

7.Установити відповідність
між прислівниками та їх творення:

1) префіксально-суфіксальний

А) недавно

2) префіксальний

Б) весною

3) суфіксальний

В) по-українському

4) складання слів

Г) байдуже

5) злиття основ

Д) сьогодні

6) перехід іменника в прислівник

Е) мимохідь

8. Утворити ступені
порівняння прислівника весело:

1) проста форма вищого ступеня порівняння;

2) проста форма найвищого ступеня
порівняння;

3) складена форма вищого ступеня
порівняння;

4) складена форма найвищого ступеня
порівняння.

9. Утворити
словотвірний ланцюжок
прислівника по-українськи.

1 Г

2 Б

3 А

4 А

5 В

Объяснение:

это я так думаю

Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Це дев’яти-десятирічний жвавий сільський хлопчик, змалку любить природу, із захопленням сприймає весь світ навколо. Допитливий – часто розмовляв з дідусем про явища природи ігав за рослинами; розумний, любив багато читати попри заборону мами, обожнював ходити до школи, вчитися, навіть у лютий мороз, навіть без чобіт. Був щедрим, добросердечним, співчутливим ів жебрачку з дитиною. Любив і поважав своїх батьків, дідуся, бабусю.

• «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ».

• «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».

• «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».

• «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…»

• «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

• Мар’яна —> Михайлику: «І вчися…та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»