2 Сочинение миниатюра: 1)как могла бы сложится судьба ленского если бы он не погиб на дуэли? 2)что понял Онегин о самом себе когда его неуместная выходка на балу привела к трагедии

1. Если бы Ленский не погиб на дуэли, его жизнь была бы простой и скучной, поскольку он был человеком простым и скучным. Нам об этом в стихах и прозе рассказали поэт: А может быть и то: поэта Обыкновенный ждал удел бы юношества лета: В нем пыл души бы охладел. Во многом он бы изменился, Расстался б с музами, женился, В деревне, счастлив и рогат, Носил бы стеганый халат; Узнал бы жизнь на самом деле, Подагру б в сорок лет имел, Пил, ел, скучал, толстел, хирел, И наконец в своей постеле Скончался б посреди детей, Плаксивых баб и лекарей. (Цитата глава 6, строфа 38).

Либо Ленский мог бы сталь великим поэтом, о чём также предполагает поэт: Быть может, он для блага мира

Иль хоть для славы был рожден;

Его умолкнувшая лира

Гремучий, непрерывный звон

В веках поднять могла. Поэта,

Быть может, на ступенях света

Ждала высокая ступень.

Его страдальческая тень,

Быть может, унесла с собою

Святую тайну, и для нас

Погиб животворящий глас,

И за могильною чертою

К ней не домчится гимн времен,

Благословение племен. (Цитата глава 6, строфа 37).

Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм і вважається одним з перших, по часу заснування, монастирів Київської Русі.Києво-Печерська лавра – чоловічий монастир, але, незважаючи на це, одна жінка знайшла тут притулок – Дарина, дочка російського купця, жила в лаврі під виглядом ченця. Про те, що вона жінка, дізналися лише після її смерті.Києво-Печерська лавра входить до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.На території Києво-Печерської лаври знаходиться більше 20-ти церков, кілька музеїв, ближні та дальні печери, братські корпуси, готель, трапезна і величезна кількість інших споруд.Площа території Києво-Печерської Лаври становить практично 30-ть гектарів.Гетьман Самойлович обвів Лавру земляним валом, а Петро Мазепа – кам'яною стіною.З початку 17 століття письмові джерела згадують про існування навпроти Святих воріт Лаври жіночого Вознесенського Києво-Печерського монастиря, чиєю ігуменею стала в кінці століття матір гетьмана України Івана Мазепи, яка прийняла чернецтво. У 1711-1712 рр. обитель скасували, а її черниць приєднали до числа насельниць іншого київського жіночого монастиря – Флорівського.У монастирі працювала заснована в 1616 році друкарня і в рамках боротьби з уніатством почалося друкування богослужбових і полемічних книг. Їх наступник Петро Могила завів тут училище, яке згодом було пов'язане з братнім училищем і послужило початком Києво-Могилянської колегії.Києво-Печерський "Патерик" (з відомих нам на Русі) був найдавнішим і найвідомішим. Лаврські подвижники, про які є згадки в "Патерику", здійснювали своє земне служіння в 11 – початку 13 ст. Але сам "Києво-Печерський Патерик", як єдина книга, оформився пізніше, на рубежі 14-15 ст.Велика лаврська дзвіниця була зведена в 1731-1744 рр. архітектором І.Г. Шеделем. Вона нахилена на 62 см у північно-східному напрямку і стала для свого часу найбільш грандіозною баштовою спорудою України (висота 96 м). Нахил дзвіниці пов'язаний, мабуть, з тим, що стоїть вона поблизу зсувних схилів високого правого берега Дніпра. Однак, на відміну від знаменитої Пізанської вежі, Велика Лаврська дзвіниця не "падає", тобто нахил її не збільшується.