Як Петрарка розкриває в сонетах суперечливу природу кохання

Одним із неперевершених зразків любовної лірики є сонети великого італійського поета Відродження Франческо Петрарки. Майже сім століть відділяють нас від його збірки з такою звучною назвою "Канцоньєре". Але через віки бентежить нашу уяву це незвичайне кохання. Предмет закоханості, обожнювання поета — заміжня жінка, вони бачаться випадково, здалеку — на вулиці, у храмі. Мабуть, вони не перекинулися й словом. Поет страждав від неможливості освідчитися коханій, почути відповідь на своє визнання, як бігло його життя поруч і все ж не разом з коханою — без права звернутися до неї, взяти за руку.Лаура рано помирає від чуми, і поет навіть не може востаннє побачити її обличчя до кінця життя поета вона живе в його серці й пам'яті, а потім, завдяки світлим рядкам "Канцоньєре", увійде у безсмертя.

якось так