Пунктуаційний диктант 110. Запишіть речення, уставивши пропущені розділові знаки.
1. В житті ти мною згордувала моє ти серце надірвала (І. Фран ко).
2. Я п'ю тебе сонце твiй теплий зцілющий напій (М. Коцюбин ський). 3. Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє дитя що буду жити поки жити мені дозволить дух життя (М. Рильський).
4. При пливайте до колиски лебеді як мрiї опустіться тихi зорi синові під вії (В. Симоненко).
5. Південний краю Як тепер далеко лежиш від мене ти! (Леся Українка). 6. Запалай мій вогнику крилатий по лум'ям привітним і незлим (А. Малишко).
7. Сопілко з калини зеле ная гілко про долю дівочу заграй ти сопiлко (М. Шпак).
8. О Борис Фене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з'єднав i в часи прадавніх зрушень (І. Кочерга).
9. Співаючи про хмари куче ряві не забувай поете про народ! (В. Сосюра). 10. Не стелись тума не не шуміть тополi не печальте очi ви берiзки голi! (В. Сосюра).
11. Прийми мене весно рожева слугою твоєï краси. Візьміть мене братом дерева візьміть мене в прийми ліси (О. Олесь).
12. Ви знае те як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина)

весна – це ясне блакитне небо, білі пухнасті хмаринки, що швидко пливуть по ньому, бо їх підганяє веселий весняний вітерець. весна – це ранні квіти – проліски, фіалки, нарциси, кульбабки, молода зелена трава. це дерева, по стовбурах яких з новою силою тече живильна волога, даруючи силу брунькам та квіточкам. це тепло у повітрі, яке відчуваєш шкірою, це яскраве сонячне проміння, що будить усе навколо.

після зимової тиші весна приносить із собою безліч радісних дзвінких звуків. спочатку бринять об підвіконня краплі від танучих бурульок, шумлять весняні потоки, тріщить, ламаючись, крига на річці. потім повітря наповнюють пісні птахів, що повернулися з теплих країв та починають будувати собі гніздечка. от уже й вітер не гуде серед голих віт дерев, а м’яко шумить новеньким молодим листям. а потім йде перший весняний дощ, рясний, щедрий, гримить перший грім.

а найпрекрасніше навесні – то квітучі дерева. вони заквітають повсюди – в садах, у парках, лісах, на вулицях міста. вони дуже красиві та мають солодкий приємний аромат. здається, що потрапив у казку! а згодом квітки починають висихати, їхні пелюстки відриваються та додолу. і на їхньому місці починають вгадуватися майбутні фрукти – крихітні поки вишні, груші, яблука, персики. буде чим поласувати літом!

весна – то пора квітів. найперше на чорній землі, ще крізь сніг, підіймають до сонця свою голівки проліски. вони тендітні, проте такі сильні, що зуміли пробитися крізь товщу снігу. а в середині квітні настає пора нарцисів та тюльпанів. особливо мені подобаються червоні, проте всі вони гарні по-своєму. згодом у травні пишно розквітає бузок різних кольорів та півонії, а за ними – королева всіх квітів – троянда. у той час дерева та кущі вже стоять вбрані в яскраве зелене листя. і весна дарує нам у повній мірі свою яскраву та живу красу.