Что связать тесными торговыми связями восток и запад? какую роль в этом сыграл китай?? ответьте ‍️

Розквіт давньогрецького мистецтва. свого найвищого розквіту давньогрецьке мистецтво досягло в v-iv століттях до н. е. саме в цей порівняно короткий проміжок часу були створені багато з тих найбільших творів грецького мистецтва, які і понині прикрашають багато музеїв світу. у цей період створювали свої творіння прославлені грецькі майстри: архітектори, скульптори, художники. в афінах та інших містах греції були зведені шедеври архітектури, які стали еталоном краси і зразком для наслідування на багато століть. архітектура стародавньої греції. греки надавали великого значення зовнішньому вигляду своїх міст і піклувалися про їх прикрасі. вони будували величні храми і пишні громадські будівлі, прикрашали площі біломармуровими портиками і безліччю прекрасних скульптур. найважливішими будь-якого давньогрецького міста були храми, особливо ті з них, що були присвячені богу – покровителю міста. у храмах елліни не тільки приносили жертви богам, а й зберігали міську скарбницю, принесені в жертву дорогі дарунки, військові трофеї. на площі перед храмами в свята проходили пишні церемонії і влаштовувалися урочисті ходи. храми городяни намагалися робити якомога більш ошатними. для їх спорудження залучалися кращі будівельники й архітектори, скульптори і художники, використовувався найдорожчий білосніжний мармур. храми були найкрасивішими будівлями будь-якого грецького міста. храм був вінцем давньогрецької архітектури. у ньому втілилися всі кращі досягнення будівельників та архітекторів еллади. зводився він на ступінчастому кам’яному узвишші і мав прямокутну форму. зверху його вінчала широка двосхилий дах, підтримувана високих колон. спочатку їх робили дуже потужними і завершували зверху квадратною плитою. такі колони називалися дорическими. пізніше греки навчилися висікати більш тонкі і стрункі іонічні колони, що відрізняються вінчаючими їх зверху двома витонченими кам’яними завитками. грецький храм мав два фронтону. зазвичай їх прикрашали статуями і рельєфами. усередині кожного грецького храму поміщалася статуя того божества, якому він присвячувався. найдосконалішим зразком грецького храму є парфенон, зведений на афінському акрополі в v столітті до н. е. архітектором каллікратом і знаменитим скульптором фідієм. скульптура. скульптори зображували не тільки богів і героїв, а й великих людей, знаменитих полководців, прославлених акторів, драматургів, атлетів. статуями греки прикрашали площі та центральні вулиці міст, храми, громадські будівлі, театри. наприклад, в афінах за часів перикла їх було так багато, що елліни навіть жартували: «статуї в афінах більше, ніж жителів». матеріал, з якого скульптори виготовляли свої твори, був найрізноманітнішим. їх вирізали з дерева, висікали з мармуру, відливали з міді та бронзи. мармурові статуї зазвичай розфарбовували в тілесний колір, а дерев’яні нерідко обклеювали тонкими пластинами з слонової кістки, від чого вони теж набували відтінок людської шкіри. в очі скульптур часто вставляли блискучі дорогоцінні камені. давньогрецькі скульптори навчилися не тільки точно передавати фігури людей, а й зображати їх у русі. на обличчях своїх персонажів вони намагалися відобразити напруга боротьби, радість перемоги, гіркота поразки. сучасники говорили, що статуї найбільших грецьких майстрів настільки досконалі, що здається, ніби вони живі. скульптори у своїх творах намагалися втілити образи, що викликають не тільки захоплення, але і бажання бути на них схожими. вони прославляли красивого, здорового, гармонійно розвиненої людини, красу його тіла. ідеалом справжнього громадянина були сильні чоловіки – борці, захисники і воїни – з могутньою рельєфною мускулатурою. жіночі скульптури були втіленням грації та краси.