ОЧЕНЬ Доповніть безсполучникові складні речення предикативни-
ми частинами так, щоб вони виражали послідовність чи сумісність дій..
1. День був чудесним 2. Зимове сонце давно сховалось за
горою... .3. У кімнаті було затишно, привітно 4. Десь дзвеніли птахи..
5. Минають роки і століття 6. На ланах грає сонячна хвиля 7. Ідуть дощі 8. Під вікнами пахло терпким гудинням огірків

Привіт,михайло! як відпочив у літньому таборі? -привіт,юля! відпочив добре, природа: від чистого повітря розпирає легені,вуха ніжно лоскоче спів солов"їв,поглянеш навкруги і любо на душі стає.шкода,що я переходжу у випускний клас і можливості "по-дитячому" відпочити   у таборі не буде.я ж там фактично виріс,мама завжди відправляла на місяць. -і коли ж ти почав своє "табірне" життя? -з першого класу. -ого-го,так дійсно,досвід у тебе хороший.а чи зміг ти колективом дітей? -не зрозумів,як вожатий? -так. -хах,треба обдумати,але я точно знаю,що це важка робота.я приблизно знаю типовий день прокинутись о 7 ранку,піти на нараду,розбудити дітей,відвести їх на зарядку,а потім на сніданок,вигадувати цікаві ігри,готувати вечірні заходи,а потім знову вести у ї,ні.то дуже важко.мені здається,що потрібно по-справжньому любити дітей і вміти з ними спілкуватися,щоб справитися з такою ,адже не всі вожаті можуть зрозуміти дитину. -а в чому полягає вміння спілкуватися? -необхідно зрозуміти кожну дитину,ставитися до неї з повагою,як до дорослої людини і коли дитина відчує,що її поважають,то контакт буде налагоджено,а потім всіх цих дітей треба об"єднати у велику та дружню родину,ось тоді вожатська праця буде оцінена.а всі ці умови,вечірні заходи стають на другий план і це добре.бо діти їдуть не на вічні репитиції,а щоб знайти собі нових друзів і гарно провести з ними час. -а ти цікаво мислиш.може в тебе вийде стати крутим вожатим? -можливо,я спробую,коли трохи підросту.