Дайте розгорнуту відповідь на запитання (3-5 речень) У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?

Якими були вірування тухольців?

До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців?

Відповідь:

Я так розумію, що питання за твором Івана Франка "Захар Беркут"?

1. У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?

На мою думку, мудрість Захара Беркута полягала в тому, що він все своє життя присвятив людям, громаді. Він наполягав на тому, щоб у громаді все вирішувати спільно, жили дружно, допомагали немічним, боронилися разом. При цьому Захар не забував про необхідність  підтримувати дружні стосунки з сусідніми громадами: завдяки мудрості Захара було побудовано нову дорогу, підтримувалися тісні зв"язки, що допомагали вчасно обмінюватися необхідною інформацією і спільно ставати боротьби з ворогом

2. Якими були вірування тухольців ? Тухольці молились Сонцю і приносили жертву Ладі і Дідові, поклонялись Сторожу, але у творі є й така згадка: Хоча християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід, то все-таки він довгі ще часи, молячись у корчинській церкві християнському богу, не покидав і своїх прадідівських богів... Але звільна нарід забував про давніх богів. Священики надзирали остріше за тим, аби люди не молились по-давньому; молодіж перестала приносити дари Ладі й Дідові; діти виростали, не чувши нічого про давніх богів і давні звичаї.

Тому можна сказати, що в основному тухольці були вже християни, але серед них були ще люди, які поклонялися язичницьким богам.  

3. До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? Тут питанн,як кажуть із зірочкою. Якщо мова йде про те, до чого закликав Захар Беркут своїх людей як воїнів, то у нього був лише один заклик - не пустити ворога далі: "Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!"

Якщо мова йде про тухольців як про народ, про громаду, то Захар Беркут закликав їх жити дружно і громадським ладом. Цитата: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". У цій дружбі Захар і бачив силу свого народу. цитата: "Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю"

Пояснення:

риси характеру павлуся вольові якості: а) цілеспрямованість і наполегливість; б) мужність і витримка; в) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва. розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда андрія і козаків. почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.

довідник цікавих фактів та корисних знань . павлусь — козацький нащадок. 2. прив’язаність хлопця до сестри, його лицарська поведінка. 3. засвоєння козацьких умінь та навичок. 4. відвага, сміливість та кмітливість головного героя. 5. допитливість, здатність павлуся до науки, його товариський характер. 6. твердість у вірі. 7. співчуття до невільників, волелюбність. 8. блискучий план врятування сестри. 9. любов до рідного краю. 10. вірність даному слову. а. чайковський “за сестрою” характеристика павлуся головний герой повісті — павлусь. хлопець жив у селі спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників україни. саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. чимало перешкод виникло на шляху до криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, іншим у скруті. звісно, що таким сміливцям посміхається доля. павлусь досяг своєї мети: девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. навіть девлет-ґірей визнав: «добре в тебе серце, хлопче! »