Написати твір-мініатюру «Чому людині так необхідна віра в щастя?»

Що таке щастя? Яке воно для вас? У чому воно полягає? Хтось вдається в це питання все своє життя, копаючись в собі, шукаючи шляхи його досягнення. Хтось зовсім пливе за течією, не замислюючись про різні поняття і сенс життя.Скільки людей на нашій планеті, стільки й думок. І щастя у кожного своє. Для маленьких дітей щастя — це мама й тато поруч, які їх люблять, майже не лають, заохочують поцілунками, смачними солодощами та іграшками.

Для підлітка щастя — це повага серед однолітків у школі, наявність якихось матеріальних благ, які, на його думку, йому просто необхідні. Це може бути модний смартфон, пара нових джинсів або кросівок тощо.Але для літніх людей — це зовсім не щастя. Погодитеся? Для них, які пройшли довге й часом важке життя, щастя в іншому. І воно не вимірюється в матеріальному плані. Для людей похилого віку щастя — це діти, онуки. Якщо є ще й правнуки, то це величезне щастя. Для дідусів і бабусь неважливо те, що можна купити. Важливим для них є те, що як раз не продається. Це здоров’я близьких, їхнє щастя, любов. Для них важлива друга половина, яка йшла пліч-о-пліч через роки радості й смутку.

Отже, щастя — дуже ємне поняття. Найчастіше воно залежить від віку та потреб людини

Объяснение:

Якщо дуже багато можеш,скинути пару речень

ответ:   Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям.

     Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

     Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

     Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

     А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

     Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

     На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.

Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Рождество – это время милосердия, доброты и всепрощения, это единственные дни в календаре, когда люди … свободно раскрывают друг другу сердца… » (Чарльз Диккенс)

Основателем жанра святочного рассказа принято считать Ч. Диккенса, который задал основные его постулаты: ценность человеческой души, любви к «человеку во грехе» , детства. Святочный рассказ, несмотря на пестроту и многочисленность текстов, весьма легко узнаваем. В основном, это рассказ о случившемся чуде в период зимних праздников. В это время преображается все: злые сердца смягчаются, а песни ангелов становятся слышны людям. В России святочная неделя продолжается с Рождества до Крещения. Это время забав, веселья, гаданий. Широкое рас жанр получил в XIX в. , к нему обратились многие писатели и поэты (цикл святочных рассказов Н. С. Лескова, «Рождественский подарок» П. Хлебникова, « Сегодня будет Рождество… » М. Ю. Лермонтова, «Крошку-ангела в сочельник… » Ф. М. Достоевского и др. События в рассказах Ф. М. Достоевского «Мальчик у Христа на елке» и А. И. Куприна «Чудесный доктор» происходят в Рождество. Главными героями являются дети. Детям из рассказа «Чудесный доктор» повезло больше. У них есть папа и мама. Правда, родители измучены безденежьем, болезнью дочери, неимением работы, но все-таки это семья. В их жизни происходит настоящее чудо – это встреча с известным русским хирургом Николаем Ивановичем Пироговым. Оказывается, что необязательно должны происходить необыкновенные события, в силах людей друг другу. Гармония обретается порой даже ценой смерти. Для маленького героя Достоевского смерть становится дверью в страну его заветных желаний, где он обретает все, чего так не хватало ему в действительности, – свет, тепло, рождественскую елку, любящий взгляд матери.