Напишіть твір – роздум у мініатюрі, чи варто ставити на карту людське життя задля збагачення. 4-5 речень будь ласка…❤️❤️

Це дуже тяжке питання для людей. Питання про сенс життя — одна з традиційних проблем філософії, теології та художньої літератури, де воно розглядається переважно з точки зору визначення того, у чому полягає найгідніший людини сенс життя. Питання про сенс життя люди ставили і ставлять досі, висуваючи конкуруючі між собою гіпотези, філософські, теологічні та релігійні пояснення. Отримані відповіді на ці питання формували науку. У даний момент наука в змозі відповісти з певною часткою достовірності на конкретні запитання на кшталт «Як саме…?», «За яких умов…?», «Що буде, якщо…?». Ненауково поставлені запитання, типу «У чому (що є) мета (сенс) життя?», «Навіщо мені жити?» залишаються в рамках тільки філософії і теології. І буде зрозуміло що краще оставити своє життя при собі і не робити поспішних дій, тому що це може руйнувати не тільки тебе, але і твоє оточення

Объяснение:

Рассказ Паустовского "Телеграмма"очень простой и очень нравственный .А ещё - он учит читателя ,учит без назиданий и нравоучений ,но после его прочтения на душе остаётся необъяснимое чувство вины .Будто это ты та самая несчастливая дочка ,которая в суете городской жизни не нашла времени написать или позвонить матери в её деревенское одиночество . И с горьким сердцем стоишь теперь у её могилы .И нет тебе прощения .И ,мне думается ,что каждый ,прочитавший этот рассказ ,даёт себе слово - быть внимательным к своим родителям .Ведь это очень тяжело - нести ту самую вину ,которую взвалил автор на плечи героини .

И она ни плоха ,ни хороша .Такая вот как есть . "И милосердие стучится в её душу " Она охотно другим в своём Ленинграде .Автор не судит её.Но судят её соседи матери ,мы ,читатели .Её судит сама жизнь .Может ,потому и не складывается она у неё ,что нет в ней сострадания ,доброты ,благодарности ?

Хорошо ,что мы изучаем этот рассказ .Прочти его герои телевизионных сюжетов ,.которые выгоняют на мороз своих старых родителей,возможно ,их сердце не осталось бы таким озлобленным ,они бы испытали чувство стыда и у них не уснула бы совесть .

Автор призывает читателя помнить :"Мы всегда в долгу перед нашими родителями!"