Казка мишка належить до казок про

ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать усього роману івана багряного "тигролови". спочатку їх вимовляє стара сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. а чи справді у сміливих завжди є щастя? чи здобув щастя григорій многогрішний?

з перших рядків нас приваблює образ григорія многогрішного, непримиренного борця за справедливість, людини, наділеної могутньою волею до життя, життя, гідного людини, а отже, життя на свободі. будучи ув'язненим, він постійно шукав і використовував найменші шанси на втечу, і в результаті — напівзнищений фізично політв'язень, вина якого у любові до свого народу, виривається з божевільні. але ось він знову в'язень. його засуджено на 25 років каторги — на повільну жахливу смерть. вся його свідомість противиться цьому, а незламана, неупокорена воля до життя "проривається зі стиснених щелепів". вирізавши дошки у вагоні, він сміливо, без жодного сумніву вистрибнув на ходу зі "скаженого поїзда" назустріч щастю, а можливо, і смерті.

але ж сміливі заслуговують щастя! григорій живий, і він на волі! однак перед ним ще одне випробування — його чекають безмежні тайгові нетрі, в яких немає чим поживитися виснаженому герою: "ні риби в струмках, ніякого звіра, ніяких пташок у тих нетрях. ні ягоди, ні якогось овоча, крім гадючих грибі". він бореться з голодом, фізичною втомою, зневірою і відчаєм. але сили його: "не хотілося рухати ні рукою, ні ногою. не хотілося думати. хотілося лежати й лежати. вічність лежати ". із забуття, з напівмертвого стану григорія вивів крик про . він, знайшовши в собі сили, сміливо кидається на мисливцю, на якого напала розлючена ведмедиця.

та сміливі завжди мають щастя! рятуючи незнайому людину, григорій рятує і себе. але головне — його знаходить кохання — він завойовує серце гордої, вродливої наталки сірківни і має щастя в особистому житті. молодята, благословлені батьками, сміливо виклик долі і з дивовижними переходять кордон і опиняються в безпечному місці. адже сміливі мають щастя! тут вони волю своїм почуттям: "дуріли обоє, опиваючись тим щастям до нестями". як складеться їх доля в майбутньому, ми не знаємо, але можна з упевненістю сказати, що свою любов, своє щастя вони збережуть.

цікаво й оптимістично закінчується твір: у романі з'являється ще один сміливець — "одчайдушний і безмежно вірний" пес заливай, щастя якого — бути поряд із наталкою і григорієм, яких він подався доганяти. та чи успішно? але сміливі завжди мають щастя!