9. Розташуйте події у хронологічній послідовності. А. Смерть Мстислава Великого; Б. заповіт Ярослава Мудрого; В. за боярами Галича Івана Берлaдника на князівський стіл; Г. Створення «Повісті минулих літ»; г. початок роздробленості Русі; Д. «Правда Ярославичів»; КНЯЗЯ Е. правління переяславського Володимира Глібовича.

Причини:

1. Порушення царським урядом дарованої царем Олександром І Конституції Королівства Польського (1815 p.).

2. Активний наступ самодержавства на автономні права Королівства Польського.

3. Поширення на польську територію загальноімперських репресивно-поліцейських порядків, запровадження цензури.

4. Активна боротьба царизму з польською ліберальною опозицією та патріотичними організаціями.

5. Прагнення відновити Польську державу у кордонах 1772 року.

6. Втрата польськими панами на території України своїх колишніх привілеїв.

Учасники:

Шляхта духовенство та Союз вільних синів Поділля.

Розгортання подій:

Листопад 1830 р. Початок польського повстання проти царизму. Охопило територію Польщі, Литви, Білорусі, Правобережної України.

Аби залучити на свій бік пригноблені народи, поляки висунули гасло “За нашу і вашу свободу”

• Повстання не підтримали селяни Правобережної України, бо польські пани не захотіли дати їм волю.

• Українську інтелігенцію відштовхнуло небажання поляків надати Україні державну незалежність.

Із селян-кріпаків Правобережжя було сформовано козачі полки, які допомагали царизму придушити повстання.

Царський уряд розправився з повсталими:

• значну частину повсталих заслано до Сибіру;

• багатьох повстанців віддано в солдати і відправлено на Кавказ, де розпочато боротьбу з горцями;

• чимало повстанців рятувалося еміграцією;

• кілька тисяч дрібних шляхтичів позбавили дворянства, а їхні маєтки конфіскували.

Наслідки:

1. Польське повстання 1830—1831 pp. посприяло активізації прогресивних сил в Україні.

2. Козачі полки, організовані з селян-кріпаків, яким пообіцяли, що вони назавжди залишаться на козачій службі, було долучено до частин регулярної армії, два з них переведено на Кавказ. Бажаної свободи вони не отримали.

3. Поразка поляків призвела до ослаблення їхніх позицій у Правобережній Україні, але один національний гніт — польський — було замінено іншим — російським. Права корінного українського населення на самостійний розвиток ігнорувалися.