Про кого сказано: «... бо ти людина розумна й не любиш пропускати того, що пливе до рук»? *

люба – одна з героїнь повісті, подруга михайлика. ця маленька дівчинка одразу завойовує симпатію читачів своєю добротою, чуйністю, щирістю.

вперше ми знайомимося з любою, коли михайлик іде збирати черешні. це “чорнява худенька дiвчинка рокiв восьми, очi в неї карi, з краплинами роси, рум’янцi темнi, а губи вiдстовбурчились рожевим потрiсканим вузликом i чогось радiють собi”. вони легко знаходять спільну мову. ця дівчинка завжди доброзичлива та весела. вона ніби випромінює сонячні промені. разом з михайликом вони грають і в лісі, й на ковзанці.

люба знає багато таємниць природи. вона наче маленька лісова царівна: “в лiсi, наспівуючи собі, на сонячнім кружальці аж вививалася в танку маленька дівоча постать, їй…ніяк не хотілося відходити від сонячного кола, яке пiдсвiчувало веселi босі ноженята, i люба кружляла й кружляла на ньому, поки не впала на землю”.

незважаючи на свій невеликий вік вона вже справжня господиня, вміє готувати смачні страви та пригощає михайлика кулешем. а коли хлопчик дякував й “підхвалював куховарку, а вона соромливо i радісно відмахувалася смаглявою рукою, в якій тримала зачерствілий житник”.

люба вміє підтримати друга в біді та смутку. вона вміє поспівчувати і втішити: “…я знаю: у тебе горе, а коли горе – в усіх болить серце. того й хотіла побачити тебе.” після смерті рідних люба і мати пережити михайлику важкі часи. через образ люби автор показав справжню щиру та вірну дружбу.